Вибори на Буковині підтвердили просту істину: політичний маятник мусить хитнутися в інший бік. Бо інакше він може зламатися. Тобто маленька спроба повернення великої небезпеки на теренах області виявилася невдалою. Реваншу регіоналів і тушок не сталося. Бруд залишився. І залишилися людські вади. Не можуть буковинці встояти перед дармовою гречкою, грошима чи іншими благами. Напевне, цим вони хочуть компенсувати свій страх перед владою. Таки знову засівали, знову купували, знову брехали і задобрювали. І знову піддалися чернівчани.
Найбільше і найстрашніше вразили студенти ЧНУ. Вони брали гроші за голоси. Їх купували і вони продавалися. Вони продали пам’ять своїх побратимів з Небесної Сотні, вони зрадили пам’ять Героїв, котрі віддали свої життя, аби ці ж студенти не стали рабами і служками Москви. І за якісь смердючі гривні голосували за тих, хто був причетний до смертей на Майдані, до розпалювання війни на Донбасі. Їх упіймали.
І не одного-двох. Уже сотні студентів дають свідчення про те, що їх купували і вони продавалися. Як не дивно, причетний до цього їхній викладач доцент Ростислав Білик. Міліція уже працює над тим, як зібрати докази причетності педагога до купівлі душ студентських. Білик викладає на економічному факультеті. І продавали голоси студенти саме економічного та юридичного факультетів. Майбутні юристи зробили уже потрійний злочин. Тому тільки, що вони готуються стати юристами і повинні би боротися з цим негативним явищем у суспільстві. Ректорат уже міг би не тільки покартати Ростислава Білика, а й звільнити його з посади. Бо не на одних виборах він практикував негативну тенденцію українського хрунівства. Поки що ректорат не зробив цього. Але й питання не закрите: якщо ректор не звільнить Білика, то прогресивні студенти «звільнять» ректора.
І насамкінець, цинічно таки було продавати голоси студентам, котрі живуть у гуртожитках на вулиці Небесної Сотні. Кров їхніх ровесників кликатиме до помсти. Якщо продажні студенти не покаються і не визнають своєї провини, не допоможуть слідству довести справу до криміналу, то вони всі мусять покинути ЧНУ разом з ректором. Терпець урвався.
«Рідне місто» не змогло полонити Чернівці. Воно змогло отримати високий відсоток голосів. Але душі чернівчан, їхня справжня прихильність – не з ними. Голос купити можна, а любов – ні. Це як повію на стометрівці: на ніч купив, покористувався, і ніякої любові. Якщо захочеш ще користуватися, то знову треба буде її купувати. Ось так і «Рідне місто» у Чернівцях. Купувати можна не тільки за гроші, а й за обіцянки. Ось наобіцяли рідномістянці безкоштовні проїзні. Тож з грудня мусять людям дати їх. Настане грудень – прийде розчарування.
А мер чекає другого туру виборів. Хоча уже видно, що перемагає Олексій Каспрук – Михайлішин вичерпав ресурси матеріальні та електоральні. Є тільки технології. Однією із них буде спроба усунути з посади мера Каспрука між першим і другим туром виборів. Для цього «Рідне місто» разом з кількома депутатами з інших партій зможуть набрати необхідну кількість голосів. А після усунення Каспрука відмінити вибори, призначити свого секретаря (наприклад, Василя Максимюка) і повторити те, що було з Федоруком у 2011 році.
Чи вдасться ще раз вступити в одну і ту ж ріку, покаже час. А наразі стало зрозуміло: якщо цього року правоохоронці не доведуть до суду, а суд з усією суворістю закону не покарає тих, хто купував, і тих, хто продавав голоси у Чернівцях, гріш-ціна нашій громаді. Ми ніколи не виберемося з багна продажності і хрунівства. Ми ніколи не станемо справжніми європейцями.
Петро Кобевко