Єдина країна – єдиний університет: чому об\’єднують БДФЕУ і ЧНУ?

Єдина країна – єдиний університет: чому об'єднують БДФЕУ і ЧНУ?

Куди подінеться БДФЕУ і чи є сенс студентам мінитгувати?

Замість пар – усі на мітинг

Лютий у Чернівцях почався доволі шумно: кілька днів місто гуділо і здригалося від мітингів. Мітингували студенти одного із буковинських вузів, заповнюючи вулиці лунким гаслом «МИ НЕ ХОЧЕМ В ЧНУ, ЗАЛИШІТЬ БДФЕУ». Приводом до масових збурень послужило Розпорядження Кабінету Міністрів про реорганізацію БДФЕУ, яке звалилилося на Чернівці як сніг на голову напередодні в п’ятницю. Причім, не лише на студентів та працівників вишу, але й в кабінети місцевих можновладців. З якогось дива Кабмін з подачі Міністерства освіти вирішив об’єднати два великих чернівецьких вузи – БДФЕУ та ЧНУ. При чім не просто об’єднати – фінансовий університет, згідно із розпорядженням, реорганізовується – тобто перестає існувати як такий взагалі, переходячи під крило ЧНУ. Зрозуміло, що це викликало хвилю обурень серед колективу та студентів БДФЕУ. Отож і здійсняли галас, перевертаючи усе місто з ніг на голову. А найголосніше галасував ректор БДФЕУ Володимир Прядко і звинувачував всіх і вся, а найперше – керівництво ЧНУ, в «рейдерському захопленні» чужого майна. «Чому забирати в нас наше? Ми все побудували своїми руками, Йосип Главка нам нічого не дав. Я 26 років творив це – і так взяти і передати? Чому? Тому що корпуса сподобалися?» – вигукував пан Прядко під час свого виступу на засіданні міської ради.

Освітня реформа в дії

З гучних заяв ректора БДФЕУ та з гасел студентів картина вимальовується ну вже зовсім невтішна, а навіть трагічна. Проте на ділі все не так страшно. Але щоб зрозуміти, що відбувається, потрібно чітко відстежити, звідки ноги ростуть. А ноги ростуть аж із Києва, причім почали вони рости не зараз, а ще в березні минулого року. Тоді в інтерв’ю одному із інтернет-видань Міністр освіти України Сергій Квіт заявив про курс на скорочення кількості українських ВНЗ, т.зв. «оптимізацію». Основна мета реформи – т.зв. «укрупнення», створення одного потужного науково-освітнього центру в межах регіону.

Отож, камінь реформи було закладено – ну і коловими хвилями «реорганізація» та «оптимізація» пішла по країні. 25 березня 2015 р. з’явилося розпорядження Кабміну про реорганізацію Львівської державної фінансової академії та її приєднання до ЛНУ ім. Франка, протягом року реорганізували-об’єднали кілька столичних вишів, а закінчився 2015 рік тим, що в Українську академію банківської справи приєднали до Сумського державного університету.

БДФЕУ+ЧНУ = ідеальний союз

В контексті загального курсу політики в галузі освіти розпорядження кабінету міністрів не видається таким вже й нелогічним. З одного боку БДФЕУ – чудовий виш, котрий готує кваліфікованих економістів та фінансистів, з іншого боку ЧНУ з його потужною базою природничо-технічних наук. Ідеальний союз, немов щасливе подружжя, де сторони чудово доповнюють одне одного. От і в міністерстві освіти так вирішили. «Рішення про приєднання прийнято цілком законно, – дає роз’яснення запрошений до Чернівців представник Міністерства освіти Олег Шаров, – Ключове слово – «університет», і саме стратегічний розвиток університету є визначальним для інтелектуального розвитку міста.» Щоправда, завершити свій виступ перед чернівецькою громадою йому не вдається – обурені представники БДФЕУ сприймають кожне слово столичного чиновника в штики. «Молода» вперто не хоче йти за нібито престижнішого «молодого» – адже її думки ніхто не питав. «Погодження з такого приводу не передбачене», – відказує представник Міністерства, апелюючи до ЗУ «Про вищу освіту», який – і справді – наділяє Кабінет Міністрів правами утворювати, ліквідовувати чи реорганізовувати виші державної власності, ні в кого про це не питаючись. Саме тому не може йти мова про «рейдерське захоплення» – адже юридично і ЧНУ, і БДФЕУ є державними установами, а отже йде мова радше про «консолідацію активів» – тобто, по-простому, «укріплення».

«Люди заслуговують на повагу»

Проте скільки б Міністерство нас не запевняло, що об’єднання БДФЕУ та ЧНУ – суто господарський процес, це вже не так. Бо вони, засидівшись в своїх кабінетах, забули про людей. Зі слів усіх безпосередніх учасників теперішніх подій, про очікуване злиття двох вишів ніхто в Чернівцях не знав. Причім, як в поганеньких детективах, всі мали нагоду про це дізнатися: Прядко минулої п’ятниці сидів в приймальні у заступника міністра освіти, а директор Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА Оксана Палійчук в середу, 27 січня, була в МОН на нараді. Ніхто з них, за їхніми словами, нічого не чув про об’єднання вишів. Хоча розпорядження вступило в дію вже 20 січня 2015 року. Це найбільш за все і обурює пані Палійчук: «Ніхто на рівні області рішення про організацію не приймав. І не мав такого права. Так, загальний курс міністерство вказало чітко. Проте до конкретних заходів люди були не готові. І це такими засобами (приховано і зненацька) не робиться. Люди заслуговують на повагу.»

За словами пані Палійчук, заступник міністра освіти Інна Совсун, з якою чернівецька чиновниця мала телефонну розмову, вибачилась і сказала, що наразі в міністерстві триває пошук якомога менш болісного механізму об’єднання. А от пан Шаров прокоментував відсутність попереднього діалогу з ректорами вельми пихато – мовляв, «пан Прядко був у п’ятницю в Міністерстві – чого він тоді до мене не зайшов?»

Але як би там не було, Кабінет Міністрів рішення прийняв, і відмінити його не має сили ніхто із місцевих можновладців. Хоча чернівецькі депутати й підписали, на прохання студентів, звернення до міністрів про скасування свого рішення. Відповідне прохання представники БДФЕУ розмістили також на сайті Адміністрації Президента України у вигляді електронної петиції. Чи вплинуть ці заходи на вже запущений процес реорганізації – поки що невідомо. Наразі очікуємо наказ від Міністерства освіти і науки України, з якого буде зрозуміло, яким саме чином відбуватиметься реорганізація.

Прогноз на майбутнє

Як я вже зазначала, подібні заходи в контексті цілої країни – не новинка, і зазвичай вони відбуваються за схожим сценарієм. Найближча ситуація до нашої – це реорганізація Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі з подальшим його приєднанням до КНТЕУ. Там все почалося точнісінько так, як у нас – без жодного попередження з’явилося рішення Кабміну, потім наказ МОН, а потім розпочалася довга бюрократична тяганина, кінця якій немає й досі (хоча процес було запущено ще в листопаді минулого року). УДУФ існує як існував – лише з припискою «реорганізований», ціни на навчання для студентів не змінилися, стипендії та зарплати виплачуються (щоправда, буває, з невеликою затримкою), і всі залишилися на своїх місцях. Окрім ректора. Його спочатку попередили листом з Міністерства про звільненя, а потім звільнили. І тепер замість нього – тимчасовий виконувач обов’язків – до завершення процесу реорганізації. Так – у них. Проте як воно буде у нас – того не знає ніхто. «Цей процес – багатомісячний. І студенти та викладачі відчують хоча б якісь зміни не раніше наступного навчального року. А наразі навчальних планів ніхто не змінюватиме, студенти як навчалися, так і навчатимуться, в своїх групах та корпусах. Процес реорганізації – суто господарський, – заспокоює громаду пан Шаров, – Найближча видима зміна – це те, що влітку студенти отримають дипломи вже не БДФЕУ, а ЧНУ.»

Наостанок

Незважаючи на всі запевнення чиновників в тому, що на початках нічого, по факту, не зміниться, студенти продовжують страйкувати. «В мене був вибір між БДФЕУ і ЧНУ. Проте я свідомо пішов в БДФЕУ – і не хочу вчитися в іншому вузі,» – пояснює свою позицію один із мітингувальників, Дмитро Чернов, 3 курс, спеціальність «правознавство», – До того ж, я здав сесію, курсову – ні копійки не заплатив. Як буде «при ЧНУ» – не знаю.»
У студентів ЧНУ, в свою чергу, позиції різняться. Вони не підтримують своїх колег на мітингах, але здебільшого і не осуджують. «Ми, як студенти, цілком підтримуємо обурення студентів БДФЕУ, оскільки вони вибирали свій вуз, – і мали право бути в курсі. І саме відсутність інформації породила велику кількість чуток і непорозумінь, таке собі сарафанне радіо, тому вони і вийшли на мітинги, – заявив голова Студпарламенту ЧНУ Віталій Яремчук, – Проте ми повинні пам’ятати, що університет – це обличчя області, і його імідж формується не за день, не за два і навіть не за рік. Тому закликаю кожного бути максимально толерантним і дружним, тому що ми, як не як, одна студентська родина. Сподіваємося на те, що об’єднання вишів пройде максимально безболісно.»

Новини Партнерів