У Білій Криниці вкрадено 77 старовинних ікон та книг (додано)

У Білій Криниці вкрадено 77 старовинних ікон та книг (додано)

Біла Криниця: блиск і злидні старообрядницького Єрусалима

(Продовження)

У Білій Криниці вкрадено 77 старовинних ікон та книг (додано)

Тарасій на знімку праворуч

Тарасій прибув у село ще 6 років тому, коли йому виповнилося 16 років. Його хтось привіз зі Сторожинецького району. До того цей хлопець навчався у школі-інтернаті. Кажуть, що за ним тягнеться великий гріх і злочин. Та кару за нього він не поніс. Бо досі вважається неосудним.
Отець Сергій наблизив до себе Тарасія настільки, наскільки йому треба було. Але до своєї хати, де були малі діти та дружина, жити його не взяв. Поселив у будинок недалеко від церкви. Згодом Тарасія помітили у селі в чернечому одязі. Він мав можливість прислуговувати отцю Сергію у храмі Святого Миколая. Мав ключі від цього храму. Став священноносцем. Так прожив до минулого року.

В кінці літа люди помітили, що з будинків почали зникати цінні речі, старовинні ікони і книги. Невідомі злодії обкрадали хати там, де ніхто не жив чи недавно помер, або проживає у місті й до села навідується не часто. Люди почали підозрювати один одного. Обстановка в селі стала напруженою. Її ще й підігрівав отець Сергій. Дійшло до того, що село розкололося спочатку на три табори, а потім на два – тих, хто підтримував попа, і тих, хто його не підтримував. У часи, коли загострювалися бойові дії на Сході України, це загострення відчувалося й у Білій Криниці. Навіть дружині командира дивізіону розвідки з цього села на мобільний телефон надійшли СМС-погрози від одновірців з Черкаської області.

У Білій Криниці вкрадено 77 старовинних ікон та книг (додано)

отець Сергій

У Білій Криниці вкрадено 77 старовинних ікон та книг (додано)

У селі частішали крадіжки з хат. Керівники сільради Старий Вовчинець, куди входить і Біла Криниця, змушені були звернутися до правоохоронних органів. І ті швидко знайшли крадія. Ним виявився священноносець Тарасій. Коли поліція разом з депутатом та понятими запитали Тарасія чому він крав речі, той, не задумуючись, відповів: «Отець Сергій знав про це». Під час обшуку у хаті, де жив Тарасій, знайшли чимало речей, вкрадених у білокриничан.
А бензопила, викрадена з однієї з хат, знайшлася у Іллі – чоловіка, який працює у господі отця Сергія. Він родом із сусіднього села. Знайшли у нього також кілька старовинних книг, які, за його словами, він придбав у Тарасія за 20-30 гривень.

Розпочалося розслідування, здійснювалися обшуки. Дуже цікавими виявилися знахідки в домі отця Сергія. Поліція знайшла у нього пістолет. Поліцаї були шоковані: навіщо святому отцю зброя? Адже його повинен би Бог оберігати. Сергій пояснив, що пістолет він подарував матушці. Бо вона любить стріляти (?!).
У селі розповідають таку історію.

Одного дня отець Сергій іде вулицею зі старим чоловіком. Дорогу їм перебігає пес. Отець швиденько виймає з-під ряси пістолета й влучно вистрілює у пса. Пес заскавчав і втік попід паркани зализувати рану.

– Навіщо ви стріляєте у пса? – запитує чоловік.
– Каждий пьос должен знать свойо мєсто, – гордо відповів отець Сергій.

Тепер поліція пістолет у отця Сергія вилучила. Але досі не відповіла на справедливе питання: для чого священику зброя у селі? Де він її придбав?
Але повернімося до Тарасія та крадіжок ікон і книг у Білій Криниці. Коли хлопця запитували, звідки він знав, які та де ікони треба брати, Тарасій відповів, що з отцем Сергієм ходив до хат покійників. Відспівуючи їх, приглядався до стін та кутків. Побачивши цінну ікону, згодом забирав її звідти. Адже у хаті вже ніхто не жив.

У часи крадіжок люди почали запитувати у отця Сергія, чи, бува, не зникли ікони та книги з церков. Він не хотів відповідати.
Навіть тепер, коли до Білої Криниці приїхав архієпископ всія України Савватій зі священиками-старообрядцями, отець Сергій навідріз відмовився відповідати за майно, ікони і книги. Хоча уже більше 15 років він служить тут і користується усім цим. І саме стільки тут не проводилася ревізія. Згідно зі статутом, священик повинен нести відповідальність за майно церков і Собору.

У Білій Криниці вкрадено 77 старовинних ікон та книг (додано)

У Білій Криниці вкрадено 77 старовинних ікон та книг (додано)

Священики- старообрядці у Білій Криниці. Другий справа – архієпископ Київський та всія України Савватій.

На щастя, влада цими днями повернулася обличчям до проблем Білої Криниці. І за розпорядженням голови Глибоцької РДА була створена комісія (робоча група). З 10 по 11 лютого ц. р. проводився візуальний опис культурних цінностей трьох церков – Св. Миколая, Козьми і Дем`яна та Свято-Успенського Собору. Їх порівнювали з останніми актами опису майна, складеними ще 5 липня 2001 року. І відразу виявили нестачу 77 найменувань. Найбільше цінностей та ікон відсутні у церкві Козьми і Дем`яна – півсотні. З них нема 47, а 5 записані у інших списках. Зокрема:

1. Пр. Богородиця у срібному окладі – відсутня
2. Чотиричастинна: Покров, Усікновіння, Пр. Богородиця, М. Чудотворець – відсутня
3. Успіння Миколи Чудотворця – відсутня
4. Покров у мідному окладі – відсутня
5. Ілля Пророк – відсутня
6. Пом’якшення злих сердець – відсутня
7. Федоровська Пр. Богородиця – відсутня
8. Ілля Пророк – відсутня
9. Образ «Господа з небес, хваліть його вишніх» – відсутній
10. Різдво Ісуса Христа – відсутня
11. Зняття Ісуса Христа з хреста – відсутня
12. Чудотворці – відсутня
13. Пр. Богородиця у срібнім окладі з коштовними каменями – відсутня
14. Різдво Богородиці-2 – відсутня
15. Введення-2 – відсутня
16. Воздвиження-2 – відсутня
17. Благовіщеня-2 – відсутня
18. Різдво Ісуса Христа-2 – відсутня
19. Стрітення-2 – відсутня
20. Хрещення-2 – відсутня
21. Вознесіння-2 – відсутня
22. Вхід Господа в Єрусалим-2 – відсутня
23. Преображення-2 – відсутня
24. Трійця – відсутня
25. Успіння-2 – відсутня
26. Воскресіння Христове-2 – відсутня
27. Зійдення Святого духа – відсутня
28. Пр. Богородиця «Всім скорботним радість» в мідному окладі – відсутня
29. Ікона в окладі з металу мідного кольору: препод. Феодосія, Григорій Богослов, св. муч. Кузьма і св. муч. Даміана – відсутня
30. Господь Вседержитель у куполі – відсутня
31. Господь Вседержитель у срібному окладі – відсутня
32. Пристрасті Христові – відсутня
33. Господь Саваоф – відсутня
34. Св. великомученик Дмитрій – відсутня
35. Хрест напрестольний дерев`яний – відсутній
36. Підсвічник 5 шт. – відсутні
37. Підсвічники 3 шт. – відсутні
38. Ангел, вказаний у додатковому списку №2 під №1 «Ангел Господній», зберігається у церкві Св. Миколи
39. Пр. Богородиця «Пошук загиблих душ» – вказана в додатковому списку №2 під №8
40. Знамення Пр. Богородиці – вказана у додатковому списку №2 під №5
41. Успіння Іоанна Предтечі – вказана у списку №3 під №50 під назвою «Успіння глави І. Хрестителя» та зберігається в Успенському Соборі
42. Жезл (берло) – вказаний у списку №2 під №6, зберігається у церкві Св. Миколая

Списки інших ікон та цінностей, зниклих з церков та Собору в Білій Криниці, ми подамо у наступному числі «Часу».

Наразі тільки зауважимо, що архієпископ Київський і всія України Савватій на зборах, які відбулися у Білій Криниці 1 березня, оголосив, що отець Сергій не правитиме службу Божу в селі до кінця розслідування. А всі пасторські обов’язки на цей час покладено на отця Володимира Свєтлогорського. Деякий час служитимуть тут священики отець Іван та отець Євгеній з сіл Грубна та Білоусівка Сокрянського району. Навіть за цих умов, незважаючи на те, що громада на зборах говорила про зловживання отця Сергія, його повністю таки не відсторонили від служби у церквах. Архієпископ Савватій послав його на службу до Кам`янця-Подільського та до Черкас.

Складається враження, що священики та їхній предводитель бояться або у якійсь залежності перебувають від громадянина Росії Сергія Бобкова.
Виходячи зі здобутої інформації про те, що брат дружини Бобкова у Московській Митрополії займає високу посаду серед старообрядницьких ієрархів, така залежність може бути виправданою. Тим паче, що цей родич особливо наближений до Митрополита Московського і всієї Русі Корнелія (Титова).
Також на зборах у селі одна жінка зі страхом емоційно говорила, що отець Сергій погрожував її вбити.

А ще у Білій Криниці ходять чутки про сплановану диверсійну операцію, у ході якої можуть бути підірвані дві церкви і Собор Успіння Богородиці. Під час війни Росії з Україною на Донбасі ймовірність здійснення такої диверсії є високою – до неї можуть вдатися, «аби добро не залишалося чужинцям». Тому вникає закономірне питання: хто чужинець в Україні – отець Сергій, російський громадянин чи громадяни України, жителі села Біла Криниця Глибоцького району Чернівецької області?..

Частина 3

За часи перебування у Білій Криниці отця Сергія нараховано 77 найменувань зниклих ікон, книг та інших цінних речей старообрядницької общини*. Чи вони уже перетнули кордон і десь у Росії знайшли місце у приватних колекціях? Чи, може, досі в Україні чекають сприятливої можливості перевезення до Європи, Америки? Хтозна…

Щоправда, дещо знають правоохоронці. Але вони не надають жодної інформації про вкрадені цінності. Слідчі просять у прокурорів дозволу здійснити обшуки у окремих громадян України Глибоцького, Сторожинецького та інших районів Буковини. Прокурор відмовляє.

На те він має свою причину. За таємницею слідства приховані великі цінності. Вони не стільки матеріальні, як духовні. Бо досі Біла Криниця залишається духовним центром всього старообрядництва світу. Москва з цим не погоджується. Але й вдіяти нічого не може. У старообрядництві навіть є два рівнозначні митрополити: перший – Леонтій, митрополит Білокриницький і всіх древнєправославних християн. Його осідок розміщується в Румунії у містечку Браїл.

Недалеко від Білої Криниці. Другий – Корнелій, митрополит Московський і всія Русі Руської православної старообрядницької церкви. Його осідок – у Москві.
Якщо митрополит Леонтій стоїть на тому, аби РПСЦ (Російська православна старообрядницька церква) мала цілковиту автономію і духовним центром у старообрядців усього світу вважалася Біла Криниця, то Корнелій є прихильником Російської православної церкви. І робить усе, аби духовний центр РПСЦ перебрався до Росії.

Десять років тому в Росії розгорівся великий скандал. Навіть старообрядні священики поставили питання на Соборі РПСЦ про поведінку митрополита Корнелія. Його запідозрили у тому, що він веде РПСЦ до об`єднання з Московським патріархатом РПЦ. Митрополит часто зустрічався з ієрархами РПЦ, і це викликало занепокоєння. Прес-секретар Сергій Вургаф тоді висловився однозначно: «Ці часті зустрічі викликають побоювання, що кінцевою метою їх стане злиття РПСЦ з РПЦ». З цього виходить, що Корнелій прагне старообрядництво долучити до ідеї Путіна та Кирила (Гундяєва) «Рускій мір». Здорові сили РПСЦ поки що успішно протистоять таким намірам. І тут допомога духовного центру Біла Криниця важить дуже багато. Ось як буває в історії: село, у якому проживає менше сотні людей, активно впливає на світову духовну ідею. А разом з нею – на політику, яку проводять нечесні владарі та патріархи.

«Рускій мір» буде недосконалим до того часу, поки духовний центр Древнєправославної церкви не переміститься до Москви. І не виключено, що отцю Сергію – предстоятелю церков у Білій Криниці – виділена була ще й інша роль, окрім духовного пастирства. Його діяльністю та руками послаблювалася сила Білої Криниці. А ікони, книги, церковне начиння треба було б також відправити до Москви. У крайньому разі, позбавити духовний центр матеріальної основи.
Нехай цими проблемами тепер займуться структури, які у нашій державі покликані берегти цілісність, багатство, соборність і єдність України.

Наразі отець Сергій відлучений від Білої Криниці. Напевне, з села виїде й священноносець Тарасій. А люди залишаться, залишаться й церкви та Собор, книги та ікони, монастир, земля і дух.

Тепер найкраще і найправильніше було б думати і робити все для того, аби зберегти надбання, яке залишили там перші поселенці. Негайно потрібно ремонтувати Успенський Собор. Він нагадує за стилем Собор Василя Блаженного у Москві.

Колись цар Іван Грозний осліпив зодчих того собору. Аби вони подібне диво не творили на інших землях. Та історія розпорядилася інакше. За кілька століть родина Овсяннікових профінансувала спорудження величного храму в Білій Криниці. Та совєтська окупація негативно позначилася на цій духовній кам`яній квітці. Більшовики руйнували храм. Всередині тримали міндобриво, не ремонтували, дах і стіни псувалися від вологи. Навіть стріляли у хрести. Собор вистояв. Ніби зранений, стоїть собі серед буковинських пагорбів і випромінює дух добра, сили і віри на всі країни світу. Його треба ремонтувати. Громада не має коштів для цього. А держава, яку представляють чиновники від культури, загрузла у корупції та конфліктах. І не доходять у неї руки до збереження пам`яток архітектури. До речі, Собор та церква Козьми і Дем`яна охороняються державою. Якщо їх збережуть, то не виключено, що ці споруди увійдуть до охоронної зони ЮНЕСКО.

У Білу Криницю повинні би приїжджати паломники та туристи. Але як дістатися сюди, коли дороги розбиті, зруйновані та знищені? Окрім іншого, ці шляхи мають і стратегічне значення для України. Бо ведуть до кордону з Румунією. Чи багато туристів захоче через ями і баюри, ковтаючи пилюку і грузнучи у бруді, їздити до Білої Криниці? Ні. Знову ж таки, держава мусить докласти рук, сил і ресурсів, аби привести до ладу дорогу на Білу Криницю. І саме зараз для цього є напрочуд сприятлива можливість. Адже нашій області дозволено понадпланові кошти з митниці спрямовувати на дороги краю. Головний митар Буковини генерал Микола Салагор щоразу звітує про зароблені десятки і сотні мільйонів гривень. Тому не буде проблеми якийсь десяток-два тисяч гривень виділити на дорогу, що веде з тарашанської траси до світової святині старообрядців. Саме Миколі Салагору зараз всі карти в руки. Бо він не тільки заробляє ці гроші для Буковини, а й може впливати на їхній розподіл як депутат Чернівецької обласної ради. Більше того, саме у Білій Криниці та прилеглих селах Салагора й вибирали депутатом.

Це матеріальний бік великого відновлення села. Є й інший – духовний.
У першу чергу до Білої Криниці мусить переїхати митрополит. І тут повинна бути його митрополича резиденція, звідки йтимуть у світи духовні справи старообрядницької церкви.

Зрозуміло, що Московський митрополит Корнелій до Білої Криниці не поїде. Він все робитиме, аби Біла Криниця, її сила і дух перейшли до Росії, а не залишалися в Україні.

Чи перебереться до Білої Криниці митрополит Леонтій, який нині перебуває в Румунії, але носить титул митрополита Білокриницького? Цей варіант можливий. Та він вимагатиме подолання різних труднощів, пов’язаних з кордонами та міждержавними стосунками.

Вирішення проблеми переїзду митрополита Леонтія потребуватиме чимало часу. З огляду на те, що діється нині у Білій Криниці й на розкол громади, найкраще би було, аби у селі якнайшвидше з`явився якийсь ієрарх РПСЦ. Є всі умови для переїзду сюди архієпископа Київського і всія України Савватія. Він зараз мешкає у двокімнатній квартирі в столиці. А в Білій Криниці є значно просторіші помешкання, де він зміг би оселитися. Завдяки коштам мецената Юрія Кушніра серед села виросла велика споруда, у якій житимуть черниці з монастиря. Там можна було б облаштувати й митрополичі палати. А ще під житло можна віддати частину музею старообрядництва, який тут недавно відкритий. Він займає величезну двоповерхову споруду, котра досі не використовується навіть наполовину.

Переїзд до Білої Криниці вищого ієрарха РПСЦ дасть потужний поштовх для паломництва старообрядців. Село оживе і стане справжнім старообрядницьким Єрусалимом. Коли до духовних надбань додати ще й матеріальні: дороги, ремонт Собору та ін., тоді оживе не тільки село, а й увесь край. Біла Криниця стане центром туризму. А це вимагатиме створення відповідної інфраструктури: готелів, кафе, ресторанів, мотелів, сувенірних крамничок, врешті-решт. Це дасть поштовх і для створення нових робочих місць. Що, своєю чергою, сприятиме поверненню молоді в село. І будуть тут школи, дитячі садки, клуби, магазини…

Поки що нема нічого. І сам Савватій навідріз відмовляється переїхати до Білої Криниці. І тривають тут безлад, розруха, крадіжки. Село депресує.
Петро Кобевко

Р.S. Під час ревізії у отця Сергія знайшли «Апостол», виданий самим Іваном Федоровим у 1564 році. Книга ніде не облікована. Отець Сергій каже, що береже її як «зіницю ока». Тільки ось не каже для кого і для чого.

* Продовження списку ікон та цінностей, зниклих з церков та Собору в Білій Криниці (початок переліку – дивись вище):

«Згідно з актом №2 візуального огляду та опису культурних цінностей і предметів, які належать до церкви Св. Миколая, розташованої в с. Біла Криниця Старововчинецької сільської ради від 11 лютого 2016 року, в с. Біла Криниця відсутні 5 найменувань, з них 5 ікон; 2 найменування вказані в інших списках, а саме – ікони:

1. Микола Чудотворець
2. Іоанн Предотече
3. Архангел
4. Знамення Гір. Богородиці
5. Образ «Обрізання Господнє»
6. Василь Великий
7. Знамення Пр. Богородиці

Згідно з актом №3 візуального огляду та опису культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки архітектури національного значення Свято-Успенського Собору, розташованого в Білій Криниці, відсутні 12 найменувань, з них 9 ікон; 8 найменувань вказані в інших списках, а саме – ікони:

1. Ікона на аналої Св. Чуд. Козьми і Дем`яна
2. Складні з металу (двороздільні)
3. Воскресіння Христове
4. Апостол Іяків
5. Ікона Чудотворця (з музею)
6. Мідна ікона Микола Чудотворець
7. Пр. Богородиця «Знамення»
8. Хоругви двосторонні – вказано 4, а є 2
9. Хрест напрестольний (срібний)
10. Хрест напрестольний (мідний)
11. Столик для літії з хрестом – тільки столик без хреста
12. Свята Глава Іоанна Предотече зберігається в церкві Козьми і Дем`яна
13. Великомученик Дмитрій Солунський зберігається в церкві Козьми і Дем`яна
14. Пр. Богородиця Володимирська зберігається в церкві Козьми і Дем`яна
15. Нерукотворний образ з аналоєм зберігається в церкві Козьми і Дем`яна, але без аналоє
16. Усікновення глави І. Хрестителя – зберігається в церкві Козьми і Дем`яна
17. Георгій Побідоносець
18. Справа Ангел зберігається в церкві Святого Миколая
19. Хрест жертовний (дерев`яний)

Новини Партнерів