Коли помирають видатні особи держави, міста, області, створюється комісія зі збереження спадщини. Її завдання – на віки врятувати для нації прижиттєві шедеври митця, політика чи вченого.
Помер Іван Снігур – художник, Заслужений майстер народної творчості, митець. За життя він створив тисячі картин та виробів з лози. Також Іван Назарович писав неповторні писанки, реставрував шедеври світового мистецтва. А крім цього, збирав старожитності. Його спадок не оцінений. І йому нема ціни. Це – національне багатство. Тому мусить бути збереженим. Бо зараз з`являються різного штибу пройдисвіти, котрі хочуть поживитися добром Івана Снігура.
Шкода, що ми могли і не здійснили мрію Майстра. Це – створення музею Івана Снігура. Я, як багатолітній депутат міської ради, відчуваю сором за те, що за життя Майстра не зумів добитися рішення про створення музею. Не виступив тоді з ініціативою, не наполіг, не переконав наших владців у необхідності такого музею у місті.
У нас було більше 20 років, аби створити можливості для реалізації мрії Івана Снігура. Пече сором перед пам`яттю його. Ще більше соромно, коли усвідомлюєш, що подібний музей зараз ледь жевріє в окупованому Криму. Там у 2008 році один небайдужий чоловік Іван Кузменюк зміг відкрити музей побуту західної України ім. Івана Снігура під Севастополем у селі Чорноріччя. А ми не змогли, не зуміли, не зробили цього.
Не хочу сьогодні шукати винних і називати їх поіменно. Ці люди ніколи не визнають ні своєї вини, ні своєї байдужості, ні свого користолюбства і заздрощів.
Але музей Івана Снігура у Чернівцях мусить бути!
Тому негайно треба створити комісію з вивчення та збереження спадщини Івана Назаровича Снігура. З огляду на те, що все своє майно, твори, зібрані старожитності Іван Назарович заповів своїй дружині Ользі Петрівні, саме вона повинна її очолити.
До складу комісії входитимуть мистецтвознавці, фахівці музейної справи, художники, журналісти, громадські діячі, депутати.
Обов’язково у ній мають бути ті люди, з якими Іван Снігур підтримував тісні стосунки, довіряв їм. Це журналіст Петро Кобевко, науковець Сергій Осачук, художник Іван Балан.
Діяльність робочої комісії слід оперативно висвітлювати у ЗМІ, звітувати про її роботу громаді. У тому числі, й на сесіях Чернівецької міської ради.
Це необхідно для того, аби спільно систематизувати, інвентаризувати, захистити і зберегти великий спадок, який залишив нації Іван Снігур.
Разом з тим, це потрібно для того, аби захистити колекційне зібрання, шедеври, старожитності й мистецькі твори від так званих «родичів», «учнів» та «послідовників», які уже з`явилися і накручують кола довкола спадщини Майстра.
Я маю пропозицію, де можна було би розмістити музей. Але вважаю, що такі ідеї треба розглядати у робочому порядку. Ми уже мали неприємні приклади, коли за життя Іван Снігур пропонував місту всю свою спадщину. Висловив думку під музей віддати приміщення колишнього дитсадка. І буквально за тиждень той дитсадок починав нібито «працювати». Хоча тоді дітей у ньому не було. Головним для заздрісників і дрібних людців було не дозволити Майстру і місту мати музей.
Іншого разу Іван Назарович запропонував віддати під музей занедбану спортивну залу. Коли дізналися про це, відразу знайшлися власники якогось навчального закладу. Спортзалу не відремонтували. Але й музею не віддали.
Подібну заяву я вже виголосив на сесії Чернівецької міської ради. Бо вважаю, що громада міста повинна знати про цю благородну ініціативу. Свідченням цього є одностайна підтримка її колегами-депутатами під час голосування.
За життя ми не зуміли створити музей Івана Снігура. Тож тепер наш обов`язок перед пам`яттю Майстра – його велику мрію втілити в життя після його смерті.
Василь Максимюк, депутат Чернівецької міської ради V, VI, VII скликань
peredplata
