„Золоті оплески” нового формату. „За лаштунками бажань”

В рамках фестивалю Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр привіз ліричну комедію „За лаштунками бажань” за п’єсою російського драматурга радянських часів Андрія Іванова. Вистава з’явилась у репертуарі театру зовсім недавно, у січні цього року. Особливістю постановки було те, що режисер зібрав у одній виставі ветеранів Івано-франківського театру Терезу Перету, Жанну Добряк-Готв’янську, Віктора Вітушинського, Олександра Шиманського, Володимира Пентелюка.

„Золоті оплески” нового формату. „За лаштунками бажань”

Вистава – про життя двох сестер-пенсіонерок, які не зовсім щасливі, дещо самотні, не дуже вміють налагодити свій побут слабкими жіночими руками. І от одна з бабусь вирішує видати заміж старшу, 69-річну сестру Мальвіну, дає оголошення в шлюбне агентство „Єлена і Паріс”. І з цього моменту почалися незрозумілі події. Замість викликаного нареченого з агентства прийшов сантехнік. Почалася комедія ситуацій, заснована на доволі поширеному сюжеті. Біда тільки, що сюжет, поведінка персонажів і репліки у п’єсі – здебільшого банальні і невибагливі. А режисер-постановник Андрій Кирильчук не вважав за потрібне з допомогою кладосвідчених акторів, котрі скучили за сценою, вдалих мізансцен і сучасних сценічних засобів оживити цей матеріал, надати йому динаміки і навіть ексцентричності. В результаті вистава була нуднуватою і статичною. Корифеї з огляду на їхні вміння і досвід достойно впоралися їз Ссвоїми ролями. Дія ж в цілому так би мовити пробуксовувала, гострих іскрометних жартів і мізансцен катастрофічно не вистачало. На моє переконання, причиною цього стала саме слабка совкова драматургія.

Як з’ясувалось під час обговорення, вистава у Чернігові грається на камерній сцені, що допомагає зовсім іншому її сприйняттю. Наразі перевірити це ми не мали можливості.

Тетяна КРАТКО