Цього дня фестивалили Закарпатський театр ляльок «Бавка», а увечері – Тернопільський драмтеатр.
Закарпатський обласний академічний театр ляльок «Бавка» привіз виставу «Недотепа із Вертепа»за твором Дмитра Кешелі. Постановка та музичне оформлення – режисер, з. а. України Олександр Куцик, художник-постановник – Ярослав Данилів. Актори Наталія Орєшнікова та Микола Карпенко майстерно розвивали дію, в їхніх руках оживали ляльки і ставали продовженням людини.
Письменника Д Кешелю називають закарпатський Маркес. Його текстам притаманний глибокий зміст народної філософії, влучний і дотепний гумор, а також історичний підтекст.
«Недотепа із Вертепа»- це розповідь про допитливого хлопчика Митрика із старовинного закарпатського села Вертеп. Він намагається дізнатися, чи справді людина походить від мавпи, як це йому стверджує вчитель Фійса. Герої вистави – бабця Фіскарошка, Циганка, інспектор Годя, дід Соломон розповідають кожен свою версію походження людини.
Вистава складається з новел, картин-спогадів дитинства (Пасха, Цигане, Голоса природи, Школа, іспит, Весілля, Різдво) і в них – традиційний сільський закарпатський прагматизм химерно і в той же час природно переплітається з космічним релігійно-філософським світосприйняттям. У вистав вдало дібрані народні мелодії, які підкреслюють гуцульські реалії.
Щоправда, адресована вистава школярам старшого віку, а у фестивальній залі зібралася здебільшого малеча.
Увечері Тернопільський театр репрезентував виставу «Тітка Чарлі» англійського драматурга Брендона Томаса, написану ще в 19 столітті і дуже популярну як у Англії, так і в інших країнах. За сюжетом двоє молодих людей Джек Чесней і Чарлі Вайкем через свою бідність не можуть одружитися зі своїми коханими дівчатами Кітті та Енні. У Чарлі у Бразилії є багата тітонька Донна Люція д’Альвадорес, яка має ось-ось приїхати. А поки її не було, приятель хлопців лорд Френкерт Баберлей (Бабс) переодягається у цю тітку і допомагає закоханим. Що стається, коли зявляється справжня тітка? Звичайно, хеппі енд, комедія ж бо.
Режисер – заслужений діяч мистецтв України Вячеслав Жила створив веселу комедію ситуацій з яскравими костюмами і насиченою деталями сценографією. Проте дійство видалося трохи нудним, статичним, особливо в першій дії, коли актори перегравали, їм бракувало щирості. І ще надмірно домінувала відома всім версія старого радянського фільму з блискучим О. Калягіним у головній ролі. На сцені ж майже усі персонажі надмірно вдавали і перегравали, ніби переконуючи нас в тому, що грають фарс. Глядачі, щоправда, сміялися і плескали регулярно.
У другій частині події розгорталися більш жваво й цікаво, чому посприяв, на моє переконання, чудовий актор з.а. України Олександр Папуша, який неординарно зіграв переодягнену тітоньку, майстерно додавши до ролі власні несподівані барви.
Фахівці дорікнули режисерові за надмірну комерціалізацію вистави. Вона, звичайно, знайде свого глядача. Проте при цьому не завадило би цього глядача поважати і не годувати його спрощеним примітивним творчим продуктом.
А загалом тернопільський театр має великий творчий потенціал, що останніми роками чомусь не використовується на повну.
Тетяна Кратко
peredplata
