Багато людей пам\’ятає, що у романі М.Булгакова \”Майстер і Маргарита\” візити диявола та його супутників завжди завершувалися великими пожежами. У сучасному світі також палають пекельні ватри – то в одній країні, то в іншій. Декілька днів поспіль горіли ліси в Ізраїлі, з різних країн пожежні спішили на допомогу, намагаючись загасити полум\’я. Українські та турецькі пожежні літаки працювали у гірських районах, де було найважче. Що ж сталося в Ізраїлі, який диявол наробив там великої біди?
Підпалювачі
Ізраїльські ліси – рукотворні, їх насадили люди. До цих посадок там були або пустелі, або болота. На піску саджали середземноморські пінії (інша назва – італійські сосни) – гарні дерева, плоскі крони яких нагадують парасольки. А шишки містять смачне й поживне насіння, яке можна їсти сирим або підсмаженим. Вирощували і стрункі вічнозелені кипариси, що вирізняються чудовою деревиною. До кожного дерева підводили воду, і комп\’ютер розраховував, скільки її необхідно для росту і розвитку. А на болотах саджали евкаліпти, котрі висмоктували зайву вологу і випаровували її в повітря.
В Ізраїлі є навіть спеціальне свято, що називається Ту-бі-Шват, або Новий рік дерев. Цього дня там повсюдно висаджують дерева, залучають до цієї роботи насамперед дітей. Кожен народжений в цій державі ставиться до дерев як до великої цінності. Якщо в більшості країн світу за останні десятиліття дерева масово вирубувалися (ми це знаємо на власному сумному прикладі), то в Ізраїлі кількість дерев невпинно зростала. Колишня пустеля перетворювалася на квітучий сад.
І цей сад, вирощений завдяки величезній і невтомній праці трьох поколінь ізраїльтян, раптом спалахнув, як сірник. Спочатку люди вважали причиною лиха кліматичну аномалію. В країні утримується непритаманна цій порі року тридцятиградусна спека, що супроводжується сильними й сухими вітрами. А пінії, кипариси й евкаліпти виділяють легкозаймисті ефірні речовини, яким достатньо іскри, щоби загорітися. Проте невдовзі з\’ясувалося, що винен не природний фактор, а терористи-підпалювачі.
Відеокамери спостереження зафіксували людей, які прив\’язували хмиз до стовбурів і підпалювали його. Полум\’я піднімалося вгору й охоплювало крону, а сильний вітер перекидав його на інші дерева. Верхова пожежа поширюється дуже швидко на великі площі. А спалахували не лише дерева, почали горіти й будинки у містах. З\’ясувалося, що запальні речовини на них викидалися з автомашин, що проносилися вулицями. Поліція почала затримувати підозрілих людей, у яких знаходили \”коктейлі Молотова\” і вибухові пакети. Спійманих на гарячому арештовували, і вони почали зізнаватися у вчиненому.
\”Вогняна інтіфада\”
В історії Ізраїлю вже було арабське повстання, що отримало назву \”інтіфада\”. Тоді арабська молодь стріляла з рогаток в ізраїльських поліцейських і солдатів, навіть у мирних ізраїльтян, кидала у них камінням. Вогнепальну зброю учасники цих акцій намагалися не застосовувати, але провокували ізраїльтян на відкриття вогню, щоб звинуватити їх перед всім світом у \”вбивствах невинної молоді\”.
Нещодавно відбулася ще одна хвиля чергової інтіфади, учасники якої нападали на ізраїльтян з ножами у руках. Поліції вдалося з цим впоратися. А днями спалахнула \”вогняна інтіфада\”. Її мета та ж, що і у попередніх – викликати масову паніку серед ізраїльтян, підірвати їхній дух, щоб реалізувати головну ціль войовничого ісламізму на Близькому Сході – знищити Державу Ізраїль.
Уже з\’ясовано, що підпалювачі пов\’язані з ісламістськими організаціями, які єврейська держава визнала терористичними. Але дехто з оглядачів пов\’язує початок \”вогняної інтіфади\” з бажанням Кремля помститися ізраїльтянам за його політику засудження російської агресії. А Москва традиційно має сильну агентуру серед ісламістів, яку може використати для подібних дій. Втім, прямих доказів участі Росії в організації підпалів немає, тому цю версію у світі наразі сприймають дуже критично.
Лісові пожежі як засіб політичного тиску
Напередодні розпаду єдиної Югославії, на самому початку 90-х рр., раптом запалали ліси у Хорватії. Горіли такі ж пінії, які нині горять біля ізраїльської Хайфи. А тоді лісові пожежі поширювалися у районах, де на хорватській території компактно проживали серби. Саме їх хорвати і звинуватили у підпалах, проте влада мляво реагувала на те, що відбувалося з палаючими лісами. Згодом всі зрозуміли, що то була лише прелюдія до справжньої політичної пожежі, у полум\’ї якої згоріла Соціалістична Федеративна Республіка Югославія.
Подібних прикладів можна знайти чимало у різних країнах. Українці ще не забули, як після обрання Віктора Ющенка президентом запалали соснові ліси на Херсонщині. Також насаджені людьми, як і ліси в Ізраїлі. Сам Ющенко тоді лопатою закидав вогонь піском, намагаючись цим піднести власний авторитет, що починав стрімко падати… Відразу з\’явилися поголоски, що ліс підпалювали вороги Помаранчевої революції, але невдовзі ці розмови стихли.
А влітку 2016 р. вогонь охопив російське Забайкалля, почалася евакуація багатьох населених пунктів. Точно така ж хвиля лісових пожеж прокотилася у тих місцях і влітку 2015 року, внаслідок яких сильно постраждало місцеве бурятське населення. Коментуючи пожежі, знавці ситуації висловлювали припущення, що вогнем викурюють місцеве населення, щоб передати його землю в оренду китайцям. І землю насправді передали, причому на багато років вперед. Хтось у Москві поклав кругленьку суму в кишеню, продавши китайцям черговий шматок Далекого Сходу.
Отакі пекельні ватри спалахують то тут, то там. Одні люди висаджують ліс, дбайливо доглядають за ним. А інші палять, щоб досягти якихось нечистих цілей. Цей вогонь лише підкреслює, що за ним стоїть густа темрява, і люди доброї волі мають вчасно зупинити її наступ. У сучасному світі все більше нестабільності, й сили минулого намагаються перейти у наступ. Успішно протистояти їм можна лише об\’єднавши зусилля всіх, хто дивиться у майбутнє, а не тягне світ у темряву середньовіччя.
peredplata
