У рамках реалізації програми транскордонного співробітництва Україна-Румунія для обміну практичним досвідом чернівецькі медики за сприяння Генервльного консула Румунії у Чернівцях пані Елеонори Молдован відвідали сусідню країну.
До складу делегації увійшли лікарі-практики, які безпосередньо працюють під час інфекційних спалахів, хоча зазвичай на такі зустрічі їздили лише високі чини. Основною метою було ознайомлення з роботою медиків Сучавського повіту під час епідемій та спалахів інфекційних хвороб.
Під час організації поїздки ми зіштовхнулись із дивним правилом – з`ясовується, користуватись державним транспортом з гаражу облради, який існує завдяки податкам громади, можна лише за умови присутності в групі когось із чиновників (?!). Отож поїхати ми змогли тільки тоді, коли до нашої суто медичної групи включили чиновницю, працівницю апарату облради.
Окрім того, самотужки довелось шукати перекладача. Вдячні за розуміння і підтримку Nicolae Hauca, який надав нам допомогу.
Але перейдімо ближче до теми. Отож ми прибули до Сучавського повіту Румунії. За природними факторами його територія схожа до Чернівецької області.
Відвідавши медичні заклади, ми виявили наступне. Структура румунської інфекційної служби майже аналогічна нашій. В середньому у відділенні 80 ліжок і 10 лікарів. А відмінності полягають у відсутності там безкоштовної санавіації, виклик лікаря за межі лікарні чи у села коштує дорого, тому майже усе на місцях контролюють сімейні лікарі. Страховка становить 12% від зарплатні (6% сплачує людина особисто, а ще 6% – її роботодавець).
Антибіотики в аптеках не продаються, а видаються лише в медзакладах, таким чином знята проблема безконтрольного їх прийому. Інфекційне відділення обладнане як \”зореліт\” (в нашому сприйнятті) – там створені усі умови для комфорту і пацієнтів, і медиків. Палати охайні, ліжка ортопедичні, є окремі кімнати для відпочинку та роботи лікарів. Через кожні 10 м коридорних приміщень на стінах висять апарати з антисептиками для рук.
Загалом складно описати, наскільки різниться медицина двох сусідніх країн. Румунська обігнала нашу років на 15-20, усі стандарти їхньої лікувальної та матеріальної бази чітко відповідають європейським нормам. Там запроваджена й ефективно працює страхова медицина, гідна оплата праці медиків, які за більший об`єм виконаних робіт, наприклад, кількість чергувань, отримують більшу оплату. Оплаті підлягає кожна додаткова година чи окрема робота – усе чітко і чесно.
Комплекс будівель Сучавської повітової (типу обласної) лікарні споруджений 1967 року, але серед них є окремі корпуси, збудовані більше сотні років тому. Усі вони належно оснащені якісним медичним обладнанням, всі відділення комп\’ютеризовані й пов`язані мережевим зв`язком. Приміщення чисті й затишні, без жодних сторонніх запахів. А ось кадрові проблеми, подібні до тих, які ми маємо у вітчизняній медицині (як-от незмінність на посадах протягом 20 і більше років керівників, що приросли до своїх крісел і не зрушаться з місця), румунським колегам за останні 8 років вдалося успішно вирішити. За словами місцевих лікарів-практиків, після зміни керманичів ситуація в медичних закладах значно поліпшилась.
А головне, що керівниками їхніх лікарень є менеджери-економісти! Наші румунські колеги вважають, і з цим неможливо не погодитись, що висококласні медики-професіонали повинні працювати безпосередньо за фахом, рятуючи людські життя. Саме в лікарняних палатах вони здатні принести більше користі, ніж сидячи у керівних кріслах. А ефективно керувати закладом може людина з управлінськими здібностями, яка вміє організувати ефективну роботу, раціонально розподілити фінанси і т.п. Отож критерії призначення керівників лікувальних установ в Україні румунським медикам незрозумілі…
Всього 80 кілометрів розділяють Сучаву і Чернівці, а за рівнем медицини та оснащення лікарень – розрив, як мінімум, у десяток років. І наздогнати європейців ми зможемо лише за умови, що керівники будуть використовувати кошти безпосередньо за призначенням, а не для збагачення власних кишень.
Ольга КОБЕВКО,
депутат Чернівецької обласної ради,
лікар-волонтер
peredplata
