Ігорю Буркуту – 70 років!

Ігорю Буркуту - 70 років!Він народився у селі Дудукалівка Єгорлицького району Ростовської області (Росія) 24 березня 1947 року.
Його предки – це переселенці з Гуцульщини, з села Буркут Івано-Франківської області. Дід Олексій при оформлені документів взяв собі за прізвище назву свого села.

Батько Григорій Олексійович – учасник Другої світової війни. Поранений. Його вилікувала медсестра Марія, з якою у 1945 році одружився.
Мати мала польське коріння. Її батько (дідусь Ігоря Григоровича) Ян Ернестович Валішевський належав до відомого польського роду. За участь у польському повстанні 1863 року рід Валішевських вислали до Сибіру. Після війни батьки переїхали до Чорткова Тернопільської області. Батько працював інспектором райвідділу народної освіти.

Ігор Григорович тут навчався у школі №2 до 8 класу. Тоді захворів батько, треба було готуватися до самостійного життя. Спочатку Ігор Григорович вчився у Чортківському медичному училищі. Працював лаборантом. І у 1968 році вступив на заочне відділення історичного факультету Чернівецького державного університету. Через три роки перевівся на стаціонар.

Навчаючись в університеті, працював у краєзнавчому музеї. Вступив до аспірантури. У 1985 році захистив дисертацію, присвячену політиці СФРЮ в галузі науки. До сьогодні як політичний аналітик друкується у місцевій та республіканській періодиці та наукових журналах.
В кінці 80-х Ігор Буркут провадив активну громадську діяльність у товаристві «Оберіг» (1988р.), товаристві української мови імені Т. Г. Шевченка, згодом «Просвіті». Був учасником першого установчого з’їзду Народного руху України у 1989 році.
Упродовж багатьох десятиліть активно співпрацює з газетою «Час».

Колектив нашої редакції щиро вітає шановного Ігоря Григоровича з визначною датою на його життєвому шляху і бажає міцного здоров`я, родинної злагоди, добробуту і благополуччя, наснаги до подальшої праці.

Нехай цвітуть під небом синьооким
Ще довго-довго дні й літа,
А тиха радість, чиста і висока,
Щодень хай до оселі заверта.
Бажаємо здоров’я, сонця у зеніті,
Любові, доброти і щастя повен дім,
Нехай у серці розкошує літо
І соняхом квітує золотим.
Нехай же успіх, злагода й достаток
Вас обсипають, мов вишневий цвіт,
І хай життєвий досвід творить з буднів свята,
Господь дарує довгих-довгих літ!

peredplata