Останніми днями відбулося декілька важливих подій, які засвідчили: президенту Росії не вдалося безкарно перетнути \”червону лінію\”. Захід завдав першого удару по кремлівських маріонетках у Сирії. Ті застосували хімічну зброю проти мирного населення, у відповідь отримали залп американських крилатих ракет по аеродрому, з якого піднімалися їхні літаки зі зброєю масового ураження на борту. Путіна попередили відкрито: далі йому не вдасться безкарно порушувати міжнародне право.
Примара нових санкцій
Західні санкції підривають російську економіку, позбавляють агресора значних фінансових засобів, які раніше він отримував завдяки високим цінам на енергоносії. Нині на черзі ще жорсткіші заходи, здатні паралізувати російську фінансову систему і загнати путінську недо-імперію у глухий кут. Тиждень почався із засідання \”великої сімки\”, де розглядається це питання.
У Москві вкрай нервово зустріли також повідомлення про те, що США ініціюють створення Міжнародного трибуналу для розгляду злочинів, вчинених у Сирії. Крім цього, Польща офіційно висунула Москві звинувачення у тому, що російські авіадиспетчери свідомо спровокували катастрофу літака з польськими керівниками у 2010 році поблизу Смоленська. Якщо вдасться довести, що злочин вчинено свідомо, Путіну не позаздриш.
А Кремль недавно отримав ще декілька дуже неприємних для себе повідомлень. Європарламент проголосував за безвіз для України, і якщо ситуація розвиватиметься сприятливо, вже у червні нинішнього року громадяни України зможуть їхати до ЄС без обов\’язкових віз. А це дасть новий стимул для розвитку української економіки.
Захід зробив правильний висновок із сумного молдовського досвіду: коли громадяни Молдови дізналися, що їхню країну в найближче десятиліття не збираються навіть розглядати як майбутнього члена ЄС, то обрали собі проросійського президента. Щоб такого не сталося в Україні, почали для нас розробляти новітній \”план Маршалла\”. Таку назву носив американський план допомоги європейським державам, розореним Дугою світовою війною, яким американські гроші допомогли швидко подолати воєнну розруху. Допомагаючи Україні, Захід прагне зупинити на наших кордонах путінську агресію, щоб урятуватися від війни з оскаженілими кремлівськими імперцями.
Планується інвестувати у розвиток української економіки 25 мільярдів євро, що дозволить забезпечити її щорічне зростання на 10%. Наразі йде лише обговорення такої важливої для нас ідеї. Але допомога потрібна вже і зараз. Тут на підтримку України значний крок здійснила Канада, яка уклала з нами договір про співпрацю у військовій сфері. Невдовзі українці зможуть отримувати сучасну західну зброю, необхідну для успішного стримування агресорів.
Зростають внутрішні проблеми Росії
У різних містах Росії проходять масові акції, на яких рядові громадяни висловлюють невдоволення політикою Кремля. Найбільш резонансною виявилася акція \”далекобійників\” Дагестану. Раніше вони своїми фурами постійно возили товар з Туреччини й інших країн, а тепер внаслідок міжнародних санкцій обсяг перевезень значно скоротився. Проте влада вимагає від водіїв сплати значних сум, які ті заробити не в змозі. Тому вони оголосили безстроковий страйк, але проти мирних людей кинули озброєних до зубів путінських гвардійців, які по-звірячому б\’ють не лише дорослих чоловіків, а й жінок, старих та дітей, котрі намагаються захистити своїх годувальників від поліцейських кийків. І це на Кавказі, де за подібні дії традиційно встановлено дуже сувору відповідальність!
Щоб відволікти увагу суспільства від внутрішніх проблем, путінці влаштували вибух у петербурзькому метро, намагаючись відповідальність за нього перекласти на ісламістів. І під цим приводом запровадити мораторій на мітинги і демонстрації. Проте прорахувалися: прості люди вже розуміють, хто насправді стоїть за подібними терористичними актами, тож офіційній версії мало хто повірив. Натомість справжні ісламісти з \”Ісламської держави\” взяли на себе відповідальність за терористичні акти, вчинені останніми днями в Астрахані та Ростові-на-Дону. Вони оголосили джихад (\”священну війну\”) Кремлю за злочини проти мирного населення Сирії.
Світ побачив: і зовнішня, і внутрішня політика Путіна зайшла у глухий кут. Примара відповідальності все більше лякає цього авантюриста, готового на будь-які злочини, аби зберегти владу в своїх руках. Але петля на його шиї затягується неухильно. Кари уникнути не вдасться. Питання лише у тому, коли вона настане і у якій формі. А настане обов\’язково!
Ігор Буркут, політолог
peredplata
