З 2016 року розпочався процес реформування комунальних, державних друкованих засобів масової інформації. В народі цей процес називають роздержавленням. І якщо для місцевого телебачення роздержавлення в багатьох випадках завершиться осуспільненням (створенням регіональних філій Суспільного телебачення), то друкованим комунальним та державним ЗМІ доведеться шукати можливості жити без підтримки влади. Хоча б в якості засновників.
У відповіді на інформаційний запит в Чернівецькій облдержадміністрації повідомили, що наразі в комунальній власності перебувають газети “Вільне життя” (Кіцмань), “Карпати” (Путила), “Вижницькі обрії” (Вижниця), “Слово правди” (Новоселиця), “Газета Новоселиця (місто Новоселиця), “Рідний край” (Сторожинець), “Хотинські вісті” (Хотин), “Газета де Герца” (Герца), “Новий день” (Глибока), “Рідне слово” (Кельменці), “Дністрові зорі” (Сокиряни). Наразі лишень Заставнівська газета “Голос краю” реформована. На першому етапі реформування перебувають наступні видання: “Вільне життя”, “Карпати”, “Вижницькі обрії” та редакція міської газети “Чернівці”.
Головна редакторка газети “Вільне життя” Ольга Кулько розповіла ІМІ, що з березня 2017 року в них вже була можливість перереєструватись. Однак підготовка документів вимагає багато часу та юридичних знань, а юриста в штаті редакції немає. Тому процес затягується.
– Ми користуємося порадами юристів Національної спілки журналістів України, Національної асоціації українських медіа, але все одно є чимало поточних питань, які потрібно вирішувати поміж редакторської роботи, – розповіла Ольга Кулько. – Зокрема, яку організаційну форму обрати – приватне підприємство чи товариство з обмеженою відповідальністю, як правильно вписати розподіл часток після звільнення. Бо ж в законі це не зовсім зрозуміло прописано. У нас на балансі за 75 років існування редакції є чимало такого, що вже час здавати в музей, а раніше не списувалося, бо для цього треба було дозвіл райради і рішення сесії. Відповідно, це тягне велику балансову вартість майна, яке насправді стільки вже не коштує.
Раніше фінансування від влади було на рівні 18-25% наших загальних видатків. Щороку і суми, і відсоток зменшувався.
– У нас 40-45% прибутку — це передплата, 35-40% – реклама, в залежності від року, – зауважила Ольга Кулько. – Ми поступово скорочували кількість працівників, зараз у нас 6 штатних і 1 по договору, хоча ще 10 років було 12 працівників. Але роботи менше не стало. Газета “Вільне життя” має передплату в першому півріччі 5000 примірників, роздріб складає 350-400 примірників.
Що ж стосується районної влади, то головне, що вона не заважає процесові, переконує Ольга. Хоча це не забирає інших викликів, які стоять перед роздержавленими ЗМІ.
– Острахи в мене не від роздержавлення, бо для нас мало що зміниться в фінансовому плані, – зауважила Ольга. – Ми вже працюємо по угодах про висвітлення з районною владою. А острах є від того, що на друковану пресу все менший попит, висока ціна друку, в людей нема зайвих грошей… Все більше читають новини на сайті, а з нього прибутку практично немає, зате роботи немало.
Законодавець поставив реформовані комунальні друковані ЗМІ у вигідніше становище, якщо говорити про можливість отримати кошти від влади, яка та закладає в своїх бюджетах на висвітлення діяльності. Так, пріоритетним правом на укладення договорів про висвітлення діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування мають ті видання, які перебувають у процесі реформування. І цим правом, відповідно до інформації Чернівецької облдержадміністрації, скористались всі друковані ЗМІ області, які або реформовані, або на першому етапі (“Вільне життя”, “Вижницькі обрії”, “Карпати”, “Голос краю”, “Чернівці”). Загалом ж на висвітлення діяльності обласної держадміністрації на 2017 рік з обласного бюджету виділено 248 800 грн., з яких 112 000 грн. – на друковані ЗМІ. Так само бюджети на висвітлення своєї діяльності мають і районні ради та адміністрації.
Процес реформування ЗМІ в Чернівецькій області зі скрипом, але йде. Редакції потребують посиленої юридичної допомоги та підтримки, а також розвитку напрямку нових медіа, навичок маркетингу, підготовки якісного контенту. З іншої сторони, – попиту на якісну журналістику і готовність платити зі сторони населення.
Надія Вірна,
регіональна кореспондентка ІМІ в Чернівецькій області
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Посольства США
peredplata
