Поки в Україні тривали новорічні та різдвяні свята, освітяни вже почали підготовку до нової вступної кампанії. З 9 січня розпочалася реєстрація абітурієнтів для участі у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО), а більшість вишів вже оприлюднили правила прийому та вимоги до зарахування на контрактні та бюджетні місця. Чим нові умови вступу відрізнятимуться від торішніх та які зміни очікують на школярів під час складання ЗНО, дізнавалися експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Відтепер – і для учнів ПТУ
За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, для участі в ЗНО в 2017 році зареєструвалося майже 241 тисяча осіб. Цього року кількість учасників може значно збільшитися, адже тестування з української мови та літератури, окрім школярів, також проходитимуть випускники технікумів і училищ, які прийшли на навчання до професійно-технічних закладів після 9 класу. Для них ЗНО замінить державну підсумкову атестацію (ДПА).
За твердженням директора Українського центру оцінювання якості освіти Вадима Карандія, наступного року на учнів ПТУ також чекатиме ЗНО з математики або історії України на вибір, а ще через рік – вони повністю перейдуть на зовнішнє оцінювання замість ДПА. На думку аналітиків, це дозволить вирівняти умови вступу для абітурієнтів, які отримали середню освіту в закладах різних типів. Тепер для всіх буде однакова процедура й однакові вимоги, зазначає експерт.
Ще більше інклюзії
Міносвіти активно впроваджує інклюзивний підхід у систему зовнішнього оцінювання. Цього року тести з української мови і літератури, математики та історії України вперше надрукують шрифтом Брайля.
Завдання адаптували під молодь із вадами зору фахівці МОН та Національної академії педагогічних наук України спільно із практиками-тифлопедагогами.
Технологію апробують під час додаткової сесії ЗНО – з 2 до 11 липня. Результати не будуть зараховуватись як оцінки ДПА, але абітурієнти зможуть використати їх для вступу до вищої школи, й університети будуть зобов’язані їх приймати.
Мовне питання
Найсуттєвіші зміни відбулися у програмі ЗНО з іноземних мов: збільшили кількість завдань і, відповідно, час їхнього проходження зі 120 до 150 хвилин та додали нову частину – аудіювання, завдяки якій перевірять, наскільки добре школярі можуть сприймати і розуміти текст на слух.
Тести будуть двох рівнів складності: академічного (для випускників загальноосвітніх шкіл) та профільного (для випускників шкіл з поглибленим вивченням мов). Раніше МОН анонсувало запровадження тестів загальноєвропейських рівнів В1 (середнього) та В2 (вище середнього), втім, поки що відклало цю ідею.
У зв’язку з міжнародним резонансом, який у 2017 році виник навколо закону «Про освіту», в багатьох абітурієнтів з’явилися побоювання, що вони не зможуть складати ЗНО мовами нацменшин. Однак у Міністерстві запевнили, що у 2018 році завдання будуть перекладені 6 мовами: російською, румунською, польською, угорською, молдовською і кримськотатарською. Головне, щоб учні заздалегідь повідомили про необхідність доставити такі тести.
Однак цього року серед списку предметів ЗНО більше не буде російської мови. Тож минулорічним випускникам, які складали російську мову, доведеться знову пройти тестування, але з іншої дисципліни, однак лише за умови, якщо вони планують стати студентами.
Нове у правилах вступу
Цього року абітурієнти зможуть вступати до вишів на основі результатів ЗНО 2016, 2017 та 2018 років. Це стосується усіх предметів, окрім іноземних мов. Для них дійсними будуть лише результати 2018 року. Також МОН зменшила кількість заяв, яку можна подати на бюджетні місця у ВНЗ з 9 до 7. Майбутні студенти можуть обрати 4 різні спеціальності, як і минулого року. При цьому кількість заяв на контракт – не обмежується.
Міносвіти також уніфікувало перелік дисциплін ЗНО, які є обов’язковими для зарахування на ту саму спеціальність у різних вишах. Серед них українська мова та література, один профільний предмет (єдиний для всіх ВНЗ), і ще два залишаються школяру на вибір, але їх список також є однаковим для різних університетів та академій.
Змінилися вимоги і до абітурієнтів, які планують пов’язати своє життя з медициною. Міністерство підвищило прохідний бал на медичні напрямки до 150 балів. Меншими можуть бути лише бали з української мови.
«Лікарі – це спецпризначенці нашої медицини, на плечі яких ляже турбота про наші життя. Вони мають не лише отримувати найкраще навчання, а й самі прагнути до знань. Будемо боротися, щоб на навчання у медичні виші приходили найбільш здібні та вмотивовані студенти», – зазначає в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
У майбутніх медиків та педагогів з’явилася можливість потрапити на бюджет, якщо вони укладуть договір про відпрацювання перших 3 років у селі. У МОН сподіваються, що завдяки цьому вдасться не лише привабити більше молоді у медичні виші, а й забезпечити село новими кадрами. Чи спрацює така схема, побачимо через кілька років. А от перевірити свої знання школярі зможуть уже за два місяці – на пробному ЗНО, яке відбудеться 24 та 31 березня.
Основні зміни в процедурі реєстрації для участі в ЗНО на 2018 рік
Внесено зміни до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.
Внесення змін зумовлено узгодженням Порядку з чинним законодавством, а також у зв’язку із запровадженням з 2018 року проведення державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання з української мови для учнів (слухачів, студентів) закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, які в поточному навчальному році мають завершити здобуття повної загальної середньої освіти.
Отже, учні (слухачі, студенти) закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, які в поточному навчальному році здобувають повну загальну середню освіту та складають ДПА у формі ЗНО, комплект реєстраційних документів подають до закладів освіти, у яких вони навчаються. Керівники закладів освіти після отримання реєстраційних документів своїх учнів мають сформувати список осіб, які проходитимуть ДПА у формі ЗНО. Список осіб та комплекти документів в установлені строки керівники закладів надсилають до відповідного регіонального центру або передають наочно. Таким учням Сертифікати ЗНО в індивідуальних конвертах буде надіслано за адресою закладу освіти, де вони навчаються.
Випускникам минулих років та особам, які не проходять державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього оцінювання, сертифікати буде надіслано за адресою, зазначеною під час реєстрації.
Окрім цього, вилучено норму щодо можливості подання копії свідоцтва про народження замість копії паспорта громадянина України для реєстрації та для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні особами, яким станом на 01 вересня року не виповнилося 16 років, що передує року їх участі в зовнішньому незалежному оцінюванні. Зміни відбулися відповідно до вимог чинного законодавства (паспорт громадянина України має бути отриманий особою, яка досягла 14-річного віку).
Ще однією новацією є те, що особи, які мають складати ДПА у формі ЗНО, але через поважні причини не змогли зареєструватися в основний період реєстрації, зможуть зареєструватися для участі в додатковій сесії ЗНО в додатковий період (3–21 травня). Такі особи можуть обрати лише ті предмети, результат яких їм буде зарахований як оцінка ДПА.
За матеріалами Центру громадського моніторингу та контролю
peredplata
