ЗВОРОТНИЙ ЕФЕКТ “РУССКОГО МІРА”

Ідея, побудована на невірних засадах, неминуче приносить результат, протилежний задуманому. Так, ідея “загального щастя”, заснована на запереченні свободи вибору і тотальному насильстві, призвела до диктатури комуністичної верхівки і принесла нещастя мільйонам людей. А ідея “Тисячолітнього Рейху” для панівної “вищої арійської раси” обернулася для німців жахливою поразкою і ганьбою на довгі роки. На жаль, подібні ідеї здатні охоплювати значні маси людей, котрі не можуть критично сприймати дійсність, а залюбки вірять казкам, що розповідають їм негідники, які рвуться до абсолютної влади.   
 
Така ж ідея народилася у нас на очах в сусідній державі серед населення, розчарованого своїм злиденним, беззмістовним існуванням. Єдине, чим воно звикло пишатися – це “величчю” своєї держави, яка за розміром території є найбільшою в світі. Співців цієї “величі” вистачало впродовж декількох століть, вони встигли створити образ “великої російської культури”, “великої російської літератури”, “найпередовішої в світі російської науки”. Але культурні і наукові надбання, які дійсно народжувалися у цій імперії, були результатом таланту і праці представників різних народів, предків яких підкорили росіяни. Всіх цих геніїв записували “росіянами”, незважаючи на їхнє етнічне походження. Так виходець з Криму Ованес Айвазян став “художником Іваном Айвазовським”, нащадок українського козака Чайки “композитором Петром Чайковським”, німець фон Візін “письменником Фонвізіним”, українець з роду Королів “генеральним конструктором Корольовим”, і дуже багато інших. А внесок євреїв в російську літературу, культуру і науку взагалі неможливо переоцінити…
 
Присвоїли собі навіть чужу історію і назву. Будучи насправді спадкоємцем Золотої Орди, привласнили назву Русі у грецькому варіанті “Росія”, і приписували собі те, що досягалося спільними зусиллями багатьох народів – наприклад, перемогу у Другій світовій війні. З останньої взагалі зробили псевдо-релігійний культ, роздмухуючи її до небачених масштабів. Російський великодержавний шовінізм у часи правління Путіна досяг кульмінації, і апологети його режиму висунули вкрай небезпечну ідею “русского міра”. Московський диктатор заявив, що Росія там, де чути російську мову, відтак “необхідно” захищати російськомовних усією міццю РФ. Фактично цим проголошувалася претензія на захоплення територій, які колись належали до Російської імперії і СССР. 
 
Путінське правління починалося тоді, коли на світовому ринку різко зросли ціни на енергоносії – головний експортний товар Росії. Шалені гроші, отримані в ті роки, путінська свора розікрала, сам “національний лідер” став найбагатшою людиною за всю історію людства. А щоб рядові росіяни не ремствували і не вимагали своєї долі від розпроданих національних багатств, їм підсунули ідейку “русского міра”. Мовляв, ідіть захищати “російських братів” від “нацистів”, які знущаються над російськомовними за наказом від “вашингтонського обкому” і “гейропейців”. І пішли, захопили Крим, розв”язали криваву бійню на Донбасі.
 
Москва заперечила саме існування української нації й фактично проголосила програму її знищення. Дії російської армії засвідчили, що це не лише слова – геноцид на окупованих українських територіях став доконаним фактом, який зафіксували незалежні експерти з різних країн. Злочинна ідея “русского міра” виявилася новим виданням гітлерівської ідеї “Третього Рейху”, але сучасні рашисти за своїми звірствами вже перевершують нацистів. Жахливі вбивства мирних людей, згвалтування дітей, нелюдські тортури полонених – все це викликало шок у світі.  Декларуючи “захист росіян”, рашисти насправді нанесли смертельний удар всьому російському в Україні, і викликали хвилю несприйняття росіян з їхньою мовою і культурою у багатьох країнах світу.     
 
Дії прибічників “русского міра” стали стимулом для прискорення процесу дерусифікації, який дуже повільно відбувався раніше в Україні. Нині його підтримує більшість українців, котрі побачили всю небезпеку подальшого толерування привілейованого становища всього російського в нашій  країні. Одночасно прискорився і процес декомунізації: окупанти принесли з собою символи комуністичної епохи. Вони відновлюють пам’ятники Леніна, урочисто святкують день його народження, піднімають червоні прапори СССР. А своїм святкуванням “Дня Перемоги 9-го травня” вони остаточно відівчать українців від цього символу. Адже саме 9-го травня 2022 року в РФ пройдуть маніфестації з портретами російських убивць, катів і гвалтівників, знищених у нинішній війні з Україною. Дата остаточно дискредитована і спадскуджена прибічниками клятого “русского міра”…
 
Коли у нас лише починали знімати пам’ятники часів тоталітаризму і перейменовували вулиці, люди позавчорашньо дня верещали: зносіть тоді й побудовані при комуністах заводи, руйнуйте п”ятиповерхові хрущовки, радянські школи, дитячі садочки, лікарні! Ми цього не робили, натомість прийшло воїнство “русского міра” і знесло цілі квартали хрущовок, лікарні, школи і дитячі садочки. Частину заводів на Донбасі розмонтували і вивезли, інші розбомбили. Зараз донищують “Азовсталь” – один з найбільших металургійних комбінатів Європи. “Відроджуючи” СССР, насправді знищили те, що було збудоване за багато десятків років. “Захищаючи росіян в Україні”, насправді прискорили процес тотальної дерусифікації. Отаким виявився на практиці “русскій мір” – мертвонароджена ідея, в якій немає нічого живого, творчого, конструктивного.
 
Ігор Буркут, політолог