“Б’ємось за тих хто був поряд з нами та за тих, хто позаду нас вдома” – буковинський воїн-десантник пригадує перші дні війни

“Б’ємось за тих хто був поряд з нами та за тих, хто позаду нас вдома. Ми тримаємо стрій!” – буковинський воїн-десантник.

150 днів тому, нас від ілюзорного сну безпеки розбудили прильоти російських ракет та авіації по наших мирних містах. росія вирішила здійснити свій бліцкриг, який виявися геноцидом та намаганням перетворити Україну на пустку.

Згадуючи перші дні повномасштабного вторгнення, тепер видихаю трохи з полегшенням. Пригадуючи хвилювання та страх перед невідомістю і темпи, з якими ми – тисячі резервістів, одні з перших, через добу після вторгнення, рвались на південь – на зустріч ворогу. Отримуючи зброю та необхідне оснащення, у нас не було жодних злагоджень та навчальних стрільб на полігонах або чогось подібного. Адже часу було обмаль і всі військові частини та полігони, тоді були під прицілом ракет та авіації ворога, і ми були готові до такого. Ти отримував зброю, боєприпаси, однострій і все необхідне та намагався налаштувати себе до зустрічі з ворогом. В нас не було жодних вагань, що ми не впораємось, не зважаючи на всю складність ситуації, яка була в перші дні 25-26 лютого.

Пригадую, як потрапив до пункту збору на півдні: вийшовши з автобуса, повз мене пробігла група десантників зі зброєю та в повному спорядженні. З легкістю вони застрибунули в кузов вантажівки до інших вояків, які без метушні, зосереджено дивились одне на одного, попереду стояв бронетранспортер також із десантом. Це була невеличка група, яка по команді рушила в бік передової. Неподалік стояло ще дві невеличкі групи, які мали все необхідне та перед відправкою в експрес режимі тренувались накладати турнікет у разі поранення та приводити до бою одноразовий протитанковий гранатомет. Закінчивши, вони також розбіглись по машинах та виїхали. Своєї черги чекали і ми, очікувати довгого не довелось.

У ті дні невеличка територія зі складами і ангарами стала однією з багатьох відправних точок на шляху до нашої перемоги та, водночас, точкою неповернення для багатьох наших захисників та захисниць, які взяли на себе сміливість бути першими.

Б’ємось за тих хто був поряд з нами та за тих, хто позаду нас вдома. Слава Україні та #ЗСУ. Слава полеглим героям! Ми тримаємо стрій!

Петро Гайдащук

Джерело : Асоціація ветеранів “За Україну. За її волю”

peredplata