“Був одним із кращих юристів Чернівецької міської ради”, – війна забрала життя справжнього патріота Олександра Баланецького

Олександр народився у селі Валява Чернівецької області. Дуже захоплювався автомобілями ще з дитинства. Любив їздити за кермом, допомагав татові ремонтувати техніку, усе робив по господарству. Після закінчення школи навчався у Прикарпатському факультеті Національної академії внутрішніх справ України. А потім вступив у Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України.

 

Олександр майже 14 років працював юристом у Чернівецькій міській раді. Також був членом Ради адвокатів Чернівецької області. За словами колег, був одним із кращих юристів міської ради. Принциповий фахівець, який завжди боронив правду.

 

У 2015 році чоловік підписав контракт на рік із Державною прикордонною службою. Служив у Чернівецькому прикордонному загоні імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича. Після служби повернувся на свою цивільну роботу.

Коли почалася повномасштабна війна, Олександр з перших днів приєднався до лав ЗСУ. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді.

 

«Саша був коханим чоловіком, люблячим батьком, зразковим сім’янином, надійною опорою і підтримкою для рідних. Він завжди приходив на допомогу, був веселим і привітним, душею компанії. Саша, коли дзвонив, ніколи не жалівся. Казав, що у нього все нормально і щоб дома за нього не хвилювалися. Так і 15 березня він подзвонив мені і сказав: “У мене все нормально. Я тебе люблю, цьомаю. Папа”. Це був його останній дзвінок і останні його слова», – розповіла дружина Тетяна.

 

«Немає слів. Сльози застилають очі. Світла, добра, розумна людина, завжди усміхнений, ввічливий,чесний. Справжній патріот. Вічна пам’ять та царство небесне», – написала подруга Лілія Одінцова.

 

«Дуже шкода… порядний, щирий, справедливий, скромний… таким ми будемо пам‘ятати Сашка… Вічна пам‘ять!» – написав колега Андрій Романщищин.

 

Посмертно Олександр нагороджений медаллю «На славу Чернівців». Поховали військовослужбовця на Алеї Слави Центрального кладовища у Чернівцях. Не дочекалися свого захисника з війни дружина Тетяна та донька Олександра.