Фракція “Слуга народу” дала 179 голосів “за”, “Батьківщина” – 6, “Платформа за життя та мир” – 12, “За майбутнє” – 7, “Довіра” – 12, “Відновлення України” – 12, позафракційні нардепи – 5.

Не голосували за законопроєкт у першому читанні “Європейська солідарність” та “Голос”.

Його схвалення є одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС.

Зокрема, у пояснювальній записці зазначено, що метою законопроєкту є створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа, виконання Україною зобов’язань перед європейськими партнерами та імплементація норм європейського законодавства у національне законодавство.

“Попри заяви деяких політичних сил — проєкт Закону про медіа ухвалено за основу. Наголошую: це — євроінтеграційний законопроєкт”, — цитує заяву голови Верховної Ради Руслана Стефанчука пресслужба парламенту.

Законопроєкт “Про медіа” зареєстрували у Верховній раді 27 грудня 2019 року. Він має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів. 19 травня 2020 року парламент відправив цей проєкт на повторне перше читання.

Які “підводні течії”

Деякі депутати та активісти заявляють, що цей законопроєкт містить низку послаблень для російськомовної медіаіндустрії та існують “небезпеки розмінування культурного кордону з Росією”. Зокрема, закон містить:

зменшення української пісенної квоти на радіо на 10%;

повернення артистів-росіян на екрани через нівелювання переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;

скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах;

скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах;

дозвіл телеканалам транслювати фільми російською;

скасування заборони пісень російських виконавців.

Крім того, документ пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (типу Netflix чи Facebook). Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

Зокрема, нардеп від групи “За майбутнє”, уродженець Чернівців Сергій Рудик, виступив категорично проти ухвалення законопроєкту, назвавши його “скандальним та небезпечним”.

“Головний ризик у тому, що його норми відкидають українські медіа у період пізнього Януковича. Вони реально руйнують ключові механізми з захисту української мови і інформпростору від впливу рашистів.

Коротко про три ключових небезпеки:

1. Норми законопроєкту скасовують ухвалену парламентом у червні цього року заборону на трансляцію фонограм, аудіограм та кліпів російських виконавців. Цим самим ми відкриваємо шлях русні для повернення контролю над нашим інформпростором.

2. Фактично руйнують механізми формування переліку осіб, які становлять загрозу нацбезпеці. Саме цей механізм останніми роками захищав наш ринок від кіркорових-газманових та іншої наволочі, яка підтримувала путінський режим.

3. Дозволяє практично безкарно порушувати квоти на українські пісні на радіо.

Навіть у першому читанні за такі норми не можна голосувати КАТЕГОРИЧНО. Законопроєкт потрібно повертати у комітет і переписувати. Інакше є ризик найбільшого відкату назад у питанні захисту нашого інформпростору від окупанта, що виглядає, м’яко кажучи, дико”, – написав Сергій Рудик на своїй фб-сторінці.

При цьому нардеп зазначив, що разом із групою народних депутатів зареєструв звернення до голови ВР про ризики ухвалення цього законопроєкту. Утім, більшістю голосів Верховна Рада все ж схвалила документ у першому читанні.

“На жаль, товариство, попри всі зусилля патріотичної частини українського парламенту, 233 “за” у першому читанні. Тепер одна надія, що вдасться підкоригувати антиукраїнські норми в другому”, – прокоментував результати голосування Сергій Рудик у соцмережах.

Як голосували народні обранці з Буковини

Також стали відомі результати поіменного голосування. Як виявилося, більшість народних депутатів із Буковини не підтримали законопроєкт, просто не голосуючи за нього. Зокрема, не голосували четверо народних обранців, відсутніх було двоє. Троє проголосували “за”.

Олена Лис, Слуга народу – не голосувала

Максим Заремський, Слуга народу – не голосував

Валерій Божик, Слуга народу – не голосував

Володимир Козак, Слуга народу – не голосував

Оксана Гринчук, Слуга народу – “За”

Георгій Мазурашу, Слуга народу – “За”

Максим Павлюк, Слуга народу – “За”

Сергій Рудик, депутатська група “Партія “За майбутнє” – відсутній

Михайло Папієв, Опозиційна платформа – відсутній

“Ми абсолютно готові працювати в нових умовах. Здивована заявами НСЖУ, яка чомусь обманює у своїх дописах в інтернеті, про те, що нібито з ними ніхто ні про що не розмовляв. Це велика неправда. двоє членів Нацради брали участь у величезній конференції редакторів друкованої преси. Цей закон саме покликаний зробити наше інформаційне середовище якісним, вільним від маніпуляцій, політичних впливів, щоб у нашому інформпросторі не переважали приватні інтереси власників, як політичних сил, так і медіа. І цей закон це дозволяє”, — зазначила вона.

Герасим’юк пояснила, що Нацрада — це вісім різних колег, частина президентських, частина парламентських, які і ухвалюють рішення.

“Регулятори інших країн мають величезне поле діяльності. Уже зараз ми будужмо таку систему, яка би дозволила нам дуже заощадливо використовувати і бюджет, і людський ресурс, але дуже якісно підійти до цього”, — додала вона.

Програмний директор та ведучий на “Радіо 10” Віталій Ковальський переконаний: вступ цього закону в силу допоможе продемонструвати медійників “у всій красі” і показати, хто є хто:

“Що стосується закону в частині радіомовлення, я особливих кардинальних змін для нас не знайшов – все залишається так, як і раніше. Умовно кажучи, були дві платформи для роботи радіостанцій. Зокрема, в ефірі мають лунати 25% україномовних пісень і 60 % пісень – мовами країн ЄС. Або ж обов’язкового україномовного продукту – 35%, а все інше – будь ласка, що хочеш, те і ротуй.

За сьогоднішніх умов ті, що будуть видавати 35% україномовного продукту, можуть 65% і далі “тулити” російської історії. Таким чином ми повернемося до довоєнного формату мовлення радіостанцій.

Але скажу від себе: не знаю, хто зараз із притомних медійників може собі дозволити крутити російський продукт. Це зараз дуже небезпечно. Наразі маємо прецеденти, коли медіагрупи, які робили ставку саме на російськомовну музику, проводять ребрендинг своїх радіостанцій. Так, вони проводять це виключно після повномасштабного вторгнення з розумінням того, що це не дуже правильно. Хоча, можливо, остаточно їх до цього спонукала саме заборона російського продукту на законодавчому рівні.

Що ж, закон ухвалять, і подивимося, як медійники будуть реагувати. Можливо, не потрібно жити ілюзіями, що всі ми такі патріотичні. Може, коли ця лазівка запрацює, ми знову почуємо Ані Лорак, Лободу, чи, не дай Боже, Стаса П’єху, Іраклі та інших рагулів…” – розмірковує Віталій Ковальський.