Казахстан похоронив ідею Володимира Путіна про створення союзу Росії, Казахстана і Узбекистана

Наш власний кореспондент Ростислав Демчук передає з Брюсселя:
-Пригадуєте? День тому я писав про пропозицію Путуна президенту Казахстану Касиму Токаєву створити союз Росії, Казахстану і Узбекистану.
Тоді у Москві Касим-Жомарт Токаєв кивнув головою і сказав Путіну, що він “подумає”. У Казахстані подумали і прийшли до висновку, що запропонований Путіним “союз” для Казахстану є неприйнятним.
Казахстан не може собі дозволити використовувати свою територію для обходу західних санкцій і оцінюватиме проект газової спілки з урахуванням санкційних ризиків, заявив заступник міністра закордонних справ Казахстана Роман Василенко.
Проект, у рамках якого Кремль пропонував скоординувати дії з експорту газу до третіх країн, має бути уважно вивченим і дослідженим, перш ніж будуть прийняті будь-які рішення, наголосив дипломат.
Ідея союзу полягала в тому, щоб наростити постачання російського газу до Китаю через територію центральноазіатських республік колишнього СРСР, розповідав у вівторок віце-прем’єр Олександр Новак.
Відключивши газ майже всім європейським клієнтам і втративши після вибуху на трасах “Північних потоків”, які коштували 17 млрд євро, “Газпром” тепер постачає на європейський ринок вже менше однієї десяти довоєнних обсягів.
“Сила Сибіру”, за якою газ поставляється до Китаю, має проектну потужність 35 млрд кубометрів. І навіть після виходу на неї у 2024 році труба компенсує лише п’яту частину колишнього експорту до ЄС.
За словами заступника глави уряду РФ Алєксандра Новака, Росія бачить “великі можливості” у союзі з центральноазіатськими країнами щодо постачання газу до Китаю. “Росія, Казахстан, Узбекистан мають ще з радянських часів фактично єдину газотранспортну систему. І ми маємо великі можливості для розширення взаємної співпраці”, — говорив раніше віце-прем’єр РФ.
Але влада Казахстану прагне дистанціюватися від токсичної Росії, яка розв’язала війну в Україні і стала світовим рекордсменом за кількістю введених санкцій. У вересні Казахстан почав експортувати в обхід російської території нафту і готує альтернативний маршрут експорту урану, з видобутку якого країна посідає перше місце у світі.
У серпні через відмову влади Казахстану порушувати санкції з місцевого ринку був змушений піти Сбербанк, “дочка” якого посідає друге місце в країні за розміром активів. У листопаді холдинг KAZ Minerals заморозив інвестиції в проект розвитку Баїмської рудної зони на Чукотці, де до 2028 року планувалося побудувати гірничозбагачувальний комбінат (ГЗК).
Як бачимо, сердньоазіатський “вузол” для Росії зататягується все тугіше.