Отже, сьогодні – 32 річниця епископської хіротонії Блаженнійшого Онуфрія.
Дуууууже велике свято, на яке зібрались всі керівники УПЦ (типу не МП) зі всієї України.
І Господь подав знак.
По-перше, з Пітиримом (Миколаївським) стався серцевий напад і він буквально ледь там не помер прям на службі.
По-друге, вже після того, як святі дари розподілили по чашам, одна з них перевернулася прямо на Онуфрія.
Всього чаш було десять, халепа сталася з однією, тобто всім – і духовенству і мирянам – вистачило причаститися.
Але народ був в шоці. Особливо сам Онуфрій. Розходилися дуже пригнічені.
Ясно, що релігія і якісь там прикмети – речі несумісні, але знаки – зовсім інша річ.
Вони так просто не трапляються.
Розлити чашу з кровʼю Христа – нічого гіршого бути не може. Та ще й в такий день.
От що про пролиття Святої Крові говорить нам Служебнік: «необхідно бути дуже уважним до себе, коли це станеться за якоїсь недбалості і старанно плакати заради цього».
Трохи коряво переклала, але суть, думаю, зрозуміла.
Розлити Кров Христову з чаші – найгірше, що в принципі може трапитися зі священником.
За недбалістю, це – смертний гріх.
Прямо так, да.
Онуфрія підштовхнув миколаївський Пітирим, з яким стався серцевий напад і який там ледь на місці не помер.
Поза тим.
Спеціально публікую для вас відповідні інструкції (і вже без мого ідіотського перекладу, а щоб дослівно).
Якщо коротко, то якщо пролилося на підлогу, дошку вирізають, спалюють і попіл висипають у річку – щоб не осквернили.
Навіть фрагменти мармурової підлоги раніше вирізали.
Якщо на одежу, то спочатку священник має все те акуратно губами увібрати по максимуму. Далі – одяг спалюють.
Ось, цитата одного дуже хорошого батюшки, з яким ми це обговорювали зараз:
«Я бачив як священник причащав і впали Дари на землю. То він віддав чашу, став на коліна і злизував…».
Онуфрій сьогодні вилив на себе одну із десяти чаш, що були приготовані для причастя.
У виправдання скажу, що всі відволіклися на Пітирима. Але ж Онуфрій розумів ЩО відбулося і просто закляк у шоці.
В 32 річницю його єпископської посвяти
Постраждав також антимінс. Антимінс – це така спеціальна посвячена хустина, в якій зашито часточки святих мощей.
Все швиденько зняли і поклали в коробку.
Тепер це архієрейське облачіння мають спалити (і зсипати попіл у ріку).
А належало воно Митрополиту Володимиру (Сабодану), нашому чудовому Блаженнійшого. За життя якого такого бардака і бєспрєдєла в церкві годі було й уявити((.
Фотку Блаженнійшого в тому самому облаченні додаю
***
Одразу згадала, як рівно за сорок днів до великої війни, 14 січня, з Софії впав хрест.
Не знаю, як пояснити, але ця подія особисто для мене стала куди більш значущою, ніж всі попередження американської розвідки разом узяті(((.
Війна, повторюся, розгорнулася за сорок днів.
Але Хрест відновили, освятили і вже поставили на місце, так що наша Перемога вже близько, не сумнівайтеся.
***
Ну, і оскільки Бог любить Трійцю, то додам, що сьогодні на засіданні Комітету гуманітарної політики було рекомендовано до прийняття законопроект Миколи Княжицького 8221.
Про заборону Московської церкви.
Законпроект дууууже сирий, але то буде тільки перше читання, тож є всі шанси до другого довести в нормальному вигляді. Всі зараз в цьому зацікавлені.
Опа-опа, співпадіння.
Соня Кошкіна
peredplata
