Наука про міжнародні відносини і дипломатичну службу не така поверхова і проста, як може здатися на перший погляд. Чимало моїх читачів і навіть багато українських журналістів дивуються чому перед передачею якоїсь зброї в Україну треба узгоджувати це питання з країною виробником цієї згоди. Причина такої незрозумілої, на перший погляд, бюрократії полягає в так званих Вассенаарських угодах, під якими у 1996 році в місті Вассенаарі (Нідерланди) поставили свої підписи лідери 33 країн світу. Сьогодні кількість підписантів нараховує 42 країни світу. В першу чергу це держави виробники та експортери озброєнь або відповідних технологій. Фактично, угода охоплює всі континенти світу, які продукують, експортують або реекспортують зброю і компоненти до неї.
Вассенаарські угоди (Вассенаарські домовленості) укладені з метою координації зусиль учасників угоди по контролю за експортом звичайних озброєнь і високих технологій (товарів і технологій “подвійного застосування”) в країни з нестабільними політичними режимами і в регіони, де точаться збройні конфлікти тощо.
От і виходить, що Нідерланди, Польща… перш ніж передати в Україну танки німецького виробництва, повинні насамперед заручитись дозволом Німеччини. Скажімо, коли США вирішили передати Україні системи повітряної оборони NASAMS (Norwegian Advanced Surface to Air Missile System) вони мусили одержати дозвіл від Норвегії, яка є вироником систем NASAMS. Ось так воно у світі працює.
Отакі от кепські реалії – The Wassenaar Arrangement.
Ростислав Демчук , з Брюсселя
peredplata
