Фактично депутати зібралися під куполом лише з однією метою – привітати оплесками і висловити повагу нашим західним партнерам.
Поважати гостей потрібно і це не обговорюється, але Верховна Рада – не почесна варта, не муляж і не якесь церемоніальне агентство. Парламент має працювати над законами. Натомість сьогодні ми побачили 100-відсотковий порожній порядок денний: без військових і євроінтеграційних законопроєктів; без питання мобілізації, без змін до бюджету, щоб посилити нашу обороноздатність. Лише кілька дрібних питань із якими можна було зачекати і місяці і навіть роки. І це при тому, що сумарно у березні ВР працювала менше 10 годин.
Це не парламентська криза – це повне дно і повний параліч, а в умовах війни – ще й політичне дезертирство. У такому форматі, вибачте на слові, потрібно закінчувати сесійний день похоронним маршем. Маю пропозицію до керівництва ВР – поставте, будь-ласка, у залі трансляцію Фредеріка Шопена. Країна має знати своїх «героїв».
Сергій Рудик, народний депутат України
peredplata
