“Ми святкуємо разом із нашими братами православними. Ми вийшли з одного кореня — з Київської традиції. Святкуємо разом із більшістю християн країни й це дуже важливий момент”, – зауважив настоятель УГКЦ.

Він зазначив, що те, що ми маємо свій літургійний ритм, не робить нас католиками другого сорту.

Патріарх нагадав про два цикли обчислення дати свят: один – за сонячним календарем і до нього належать усі так звані нерухомі свята, інший – за місячним і до нього належать рухомі свята. Історія обчислення дня святкування Пасхи пов’язана з рішеннями Вселенського собору в Нікеї 325 року.

Блаженніший Святослав зауважив, що у 2025 році Пасха у всіх — католиків і православних — випадатиме в один день. “Багато хто плекав надію, мовляв, зможемо відтепер святкувати разом. На жаль, мушу ствердити, що поки що це неможливо”, – сказав він.

Відтак зазначив, що проблема полягає в тому, що православні більше не скликають Вселенських соборів. Вони визнають тільки сім Вселенських першого тисячоліття, адже існують різні містифікації, що восьмий буде собором антихриста. Натомість у Західній Церкві, зазначив Настоятель, Вселенські собори продовжували скликатися. Тому сьогодні потребуємо всецерковного собору, який би охоплював не тільки західне християнство, а й східне. Блаженніший Святослав визнав, що це питання неможливо вирішити лише на локальному рівні.

“Особливо хочу подякувати за позицію і голос у вселенському православ’ї Патріархові Варфоломію. Він наче єдиний пророк сьогодні каже, що треба православному світу реформувати Пасхалію. В українському православ’ї навіть нині ніхто про це не говорить”, – підсумував архиєрей.