Ще одна «каральна структура» чи міжнародний досвід? Навіщо хочуть створити Військову поліцію

В Україні з’явиться Військова поліція, принаймні ВР ухвалила відповідний законопроєкт у першому читанні. Новий орган має замінити Військову службу правопорядку. Його особовий склад стежитиме передусім за дотриманням дисципліни серед військових та резервістів.

Що таке Військова поліція

За задумом авторів законопроєкту, Військова поліція буде «військовим формуванням з правоохоронними функціями, входитиме до складу сектору безпеки і оборони», а працюватиме з особовим складом Міноборони, ЗСУ та Державної служби транспорту.

Керуватиме всім центральний орган управління ВП (Військової поліції), йому підпорядковуватимуться міжрегіональні, регіональні та місцеві підрозділи. Крім того, до структури мають увійти центри спеціального призначення, навчальні центри, а також дисциплінарні батальйони.

Військова поліція матиме і мережу підрозділів: оперативні, оперативно-технічні, безпеки дорожнього руху, гауптвахти тощо. А служитимуть у ВП бійці ЗСУ. Повноваження нового органу поширюватимуться на військовослужбовців та резервістів під час зборів.

Але деякі народні обранці сумніваються в ефективності майбутнього органу, зокрема, коли йдеться про контроль над ТЦК. В ефірі Радіо свобода народна обраниця від «Голосу» Соломія Бобровська зауважила, що «це одна система, навряд вона буде карати сама себе». 

На шляху до військової юстиції

За словами голови Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергія Іонушаса, який просуває законопроєкт, створення Військової поліції — це «перший крок у створенні військової юстиції в Україні, яка має зміцнити державу та забезпечити ефективне забезпечення правопорядку в Збройних Силах». Окрім головного законопроєкту, який визначає інституціональні питання, є і супровідний. Він вносить зміни до процесуальних кодексів, щоб ВП могла працювати.

Військову поліцію мають створити на базі Військової служби правопорядку (ВСП). Вона вже існує майже 20 років, проте має обмежені функції. Зокрема, не уповноважена на оперативно-розшукові заходи, не має права притягати винних до юридичної відповідальності і допомагати органам досудового розслідування та прокурорам у здійсненні досудового розслідування щодо військовослужбовців. 

Як все починалося

Спроби створити ВП були ще 2016 року за президентства Петра Порошенка. Знову взялися за це питання під час повномасштабного вторгнення. Ініціатором було Міноборони, адже військових правопорушень стало більше, тим часом ДБР має обмежений доступ до військових частин. Тож робоча група почала розробляти відповідний законопроєкт.  

5 червня документ уже перебував на розгляді парламентарів, але тоді його зняли з розгляду. Мовляв, через потребу додаткових консультацій. І все це відбувалося на тлі появи в інформаційному просторі російських фейків про те, що такі зміни мають сприяти боротьбі з ухилянтами.  

19 червня законопроєкт №6569-д знову запропонували депутатам на розгляд. Зрештою за нього проголосували 247 народних обранців, зокрема, представники «Слуги народу», ОПЗЖ. А от «ЄС» не підтримала.

Серед аргументів нардепки Ірини Геращенко, яка голосувала проти, — те, що «в Україні немає військових судів і військової прокуратури, військова поліція буде ще однією силовою каральною структурою проти самих військовослужбовців і поліцейських». 

При цьому існування Військової поліції в міжнародній практиці не новина. Подібні органи в США почали створювати ще у ХІХ столітті. У Німеччині це зараз окремий вид сухопутних сил. У Франції функції військової поліції виконує Національна жандармерія.

peredplata