Прокурори з обмеженими можливостями. Скільки з них в Україні мають статус осіб з інвалідністю?

На початку жовтня 2024 року в керівниці Хмельницької обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи в робочому кабінеті виявили 100 тис. дол., медичні документи з ознаками підроблення, а також списки “ухилянтів” з прізвищами та фіктивними діагнозами.

Вдома в посадовиці вилучили 5,24 млн дол., 300 тис. євро, понад 5 млн грн, брендові прикраси, документи, які можуть вказувати на відмивання грошей через різні бізнес-проєкти. Після цього затримання керівництва регіональних МСЕК прокотилися всією країною.

ЕП одразу проаналізувала судові вироки і виявила, що попри десятки кримінальних справ (розслідуваних, доведених до суду і де є вирок) жоден член МСЕК з початку великої війни не сів за ґрати: більшість отримали або дуже м’які (штрафи по кілька десятків тисяч гривень), або умовні вироки.

Примітно, що зазвичай справи в судах старанно “розвалюють” прокурори через угоди про визнання винуватості в обмін на м’яке чи суто формальне покарання.

Безкарність та вседозволеність. Чому пійманих на корупції працівників МСЕК не садять за ґрати

Згодом з’ясувалося, що це може бути не просто так. Головний редактор видання “Цензор.Нет” Юрій Бутусов повідомив, що пів сотні прокурорів Хмельниччини на чолі з головою Олексієм Олійником оформили інвалідність у згаданої голови МСЕК та депутатки місцевої облради від партії “Слуга народу” Крупи.

В Офісі генпрокурора Андрія Костіна пообіцяли перевірити працівників не лише Хмельницької прокуратури, а й інших структурних підрозділів. 20 жовтня президент Володимир Зеленський вирішив призначити засідання РНБО і вимагав реакції правоохоронців щодо ситуації з МСЕК та оформленням фальшивих інвалідностей, зокрема прокурорами.

ЕП проаналізувала дані 8 070 декларацій, які змогла ідентифікувати за 2023 рік (за посадою чи місцем роботи, де зустрічається слово “прокуратура”). Усі декларації доступні у формі відкритих даних на сайті НАЗК. Облікова чисельність прокурорів на початок 2024 року становила близько 9,2 тис. осіб, тобто вибірка становить 87%.

Далі – просто факти.

За даними Держстату, на початку 2022 року в Україні налічувалося 2,72 млн осіб з інвалідністю або 6,6% від усього населення країни. Під час великої війни ця цифра зросла до 3 млн (7,5%).

Для порівняння ЕП відібрала близько 10 тис. декларації працівників інших силових органів (Нацполіція, БЕБ, НАБУ, ДБР) і перевірила частку осіб, яким призначена пенсія, що є однією з ознак наявності групи інвалідності. Серед працівників названих правоохоронних органів цей показник не перевищує 1,8%.

Натомість у прокуратурі кожен п’ятий вказав у декларації наявність пенсійних виплат. У того, що частка пенсіонерів-прокурорів більша, ніж у середньому в країні чи в інших силових органів, є пояснення.

Річ у тім, що працівники прокуратури мають законне право на пенсію за вислугу років незалежно від віку – у разі наявності 25 років вислуги, зокрема стажу роботи на посадах не менше 15 років. Розмір пенсії має становити 60% від суми місячної зарплати, але не більше десяти прожиткових мінімумів (29,2 тис. грн).

(Не) народні пенсії для народних обранців: як депутати виборюють собі спецпенсії

Штат органів прокуратури за останні десять років був зменшений вдвічі, а кількість їхніх пенсіонерів після початку великої війни збільшилася на 30%. Таке різке зростання не може бути пояснене органічною вислугою років, крім як оформленням групи інвалідності.

За даними співрозмовників ЕП з економічного блоку уряду, які побажали не згадувати їх через чутливість питання, лише близько 10% отримувачів пенсії за спеціальним законом “Про прокуратуру” отримують її за інвалідністю. Рядові прокурори лише в 19% декларацій вказали отримання пенсії, тоді як серед керівного складу (начальники та заступники начальників у прокуратурах) це зустрічається у 38% випадків.