Найбільший дефіцит, який сформувався в результаті Міндічгейту – це дефіцит довіри до української влади. З боку суспільства та міжнародних партнерів. Та й усередині владної команди.
І ми критично не маємо часу на довгі дискусії щодо повернення. Необхідні чіткі кроки від усіх акторів:
1. Звільнення голови ОП для збереження єдності в команді “Слуги Народу”.
2. Ініціатива з боку уряду Юлії Свириденко вотуму довіри до КМУ у парламенті. Крок сильний, якщо більшість дієва – варто це пройти.
3. Якщо є сумніви у тому, що більшість, яка формувала уряд, його підтримає – то формування уряду з залученням політичних та суспільних акторів. Ймовірно, переформатування коаліції. Звісно, з укладанням програми. Механізм був апробований після 2014 року, опишу його у 5 пункті.
4. Гарантія з боку Президента про невтручання в справу розслідування корупції в енергетичній сфері.
5. Створення Національної платформи для обговорення, підготовки пропозицій та супроводу їх реалізації з боку громадянського суспільства, бізнес-асоціацій та політичних гравців. Пріоритети – посилення оборони та активізація євроінтеграції. Переконаний, у громадськості вже є для цього пропозиції.
Найгірше в ситуації кризи – діяти за принципом страуса: голова в пісок і чекаємо, коли ж воно минеться. Розхитувати ситуацію є кому як ззовні, так і всередині.
Ми маємо досвід початку 20 століття, коли суспільство не змогло об’єднатися. Як результат – майже 80 років окупації. Маємо вчитися не власних помилках.
peredplata
