У Києві буковинців не чують

Міські голови на Буковині обурені запропонованими змінами до Конституції

В Україні активно обговорюють зміни до Конституції. Адже, як показав досвід, зосереджувати всю владу в одних руках небезпечно. Тому віце-прем\’єр-міністр України Володимир Гройсман запропонував концепцію децентралізації влади, яка має закріпитися на конституційному рівні. Зокрема, уряд пропонує передати більшість повноважень і ресурсів територіальним громадам – селам, селищам та містам, та чітко розмежувати повноваження як між різними органами місцевого самоврядування, так і між органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування.

У підготовленому Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України проектом ЗУ «Про внесення змін до Конституції України» передбачаються такі зміни:

1) у Верховної Ради вилучити право призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування, а також утворення і ліквідації районів, встановлення і зміну меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів – передати це повноваження Кабінету Міністрів;

2) передати до компетенції громад середню, дошкільну та позашкільну освіту, соціальну допомогу, житлово-комунальні послуги, утримання об\’єктів комунальної власності, розвиток та утримання місцевої інфраструктури, швидку медичну допомогу, пасажирські перевезення на території громади, муніципальну міліцію;

3) державні адміністрації реформувати у державні представництва, що координуватимуть діяльність усіх органів влади в умовах надзвичайного стану та Територіальних органів виконавчої влади, контролюватимуть надання адміністративних, соціальних та інших послуг громадянам та юридичним особам;

4) збільшити власний дохід міського бюджету (ІІ кошик) до 30% за рахунок певних податків та вивести обслуговування витрат ІІ кошика з казначейства (після стабілізації економічної ситуації);

5) визначенням громади має стати адміністративно-територіальна одиниця, яка включає один або декілька населених пункти (село, селище, місто), а також прилеглі до них території, які утворюватимуться за принципом кількості населення в одній громаді.

Такі пропозиції обговорили на Буковині 13 червня. Позиції Уряду озвучив перший заступник голови обласної державної адміністрації Іван Рибак. До обговорення активно долучилися представники органів місцевого самоврядування краю, а також низка активних громадських діячів і провідних науковців у сфері конституційного права. Проте не всі вони підтримали запропоновані зміни. На думку деяких міських голів, автори законопроекту просто підмінюють поняття, здійснюючи насправді не децентралізацію, а узурпацію влади.

Зокрема, на думку міського голови Заставни Ярослава Цуркана, згідно з урядовим проектом міські голови отримують більше повноважень, та разом з тим і більше наглядачів за своєю роботою.

— На Буковині є такі районні центри, де дуже мало населення, але там є голова адміністрації, голова районної ради, мер міста, прокурор і так далі — тобто багато керівників на відносно малу кількість населення. Раніше йшлося про реформу цього питання — мало бути єдине керівництво, на яке покладена відповідальність. А тепер у запропонованих змінах до Конституції просто замінили поняття, залишивши ту саму систему – голови адміністрацій будуть називатись представниками, — розповідає Ярослав Васильович. — Більше того, якщо раніше голови облрад могли робити нам (міським головам – прим. ред.) лише рекомендаційні зауваження, то тепер будуть здійснювати нагляд. Якщо говорити простіше, – в області буде ще один прокурор, який здійснюватиме тиск на міських голів. Якщо раніше була надія, що у малому місті буде своя влада, то тепер я бачу, що такого не буде.

Але думку місцевих голів у Києві чути не бажають. Раніше запропоновані буковинськими міськими очільниками поправки так і не були враховані.
— Ми вже збиралися для обговорення проектів різних законів, витрачали години часу, тонни паперу, проте жодної нашої пропозиції не було враховано, рішення приймалося політичне, — повідомив Кіцманський міський голова Сергій Булега. — Тому я попрошу визначити принцип контролю над нашими пропозиціями, які потім будуть враховані або не враховані Києвом. Ми хочемо, щоб Київ зрозумів: на нарадах, де обговорюються глобальні зміни до державного устрою, потрібно враховувати думку тих, хто бере участь в обговоренні.

Песимізм міських голів підтримав і секретар Чернівецької міської ради Ярослав Кушнірик. Він сумнівається, що розробники законопроекту візьмуть до уваги пропозиції від місцевих органів влади. Крім того, на думку Ярослава Денисовича, у запропонованому проекті слабо прописані фінансові аспекти.
— Побоювання міських голів, що їх не почують у Києві, небезпідставні, — зазначив Ярослав Кушнірик. — Усе, що ми тут побачили, тільки виглядає дуже гарно. Але влада все одно до громад не повернеться. Зокрема, в проекті автори показали, що дохід міського бюджету збільшать до 30%. Але ніде ні слова немає про те, що в країні діє система державного рекету. І жодного натяку на те, щоб її змінити.

Він розповів, що раніше Чернівецька міська рада вже зверталася до Верховної ради і Кабінету міністрів з пропозицією розглянути питання про те, щоб кошти на ІІ кошик йшли не через казначейство, а через місцеві банки. Згодом від Міністерства фінансів надійшла відповідь про недоцільність зміни фінансування у зв’язку з тим, що можуть бути порушення на місцях.

— Я поясню. Кошти у міської ради є. Виконання бюджету відбувається на 94-95%, а ось видатки — лише 10%. Ми сплачуємо податки, вони надходять з рахунків міської ради до казначейства, а далі ними керує центральна влада. Механізм ручний, ідеально продуманий, — сказав Кушнірик.
У запропонованих змінах є пункт про виведення обслуговування витрат ІІ кошика з казначейства. Проте там є примітка – після стабілізації економічної ситуації. А така стабілізація, на думку секретаря міськради, триватиме щонайменше десятиліття.

Сергій Булега узагалі вважає недоцільним обговорювати зміни до Конституції, допоки не буде прийнятий Закон про порядок внесення таких змін. Тому по закінченні обговорення Іван Рибак резюмував, що авторам урядового законопроекту потрібно чіткіше формулювати ключові поняття, які фігурують в концепції реформи, а також врахувати необхідність паралельного внесення змін до Податкового та Бюджетного Кодексів та Закону України «Про прокуратуру».

Окрім того, найактивніших учасників обговорення включили до складу регіональної робочої групи, яка здійснюватиме аналіз та узагальнення пропозицій, що будуть надходити в рамках подальшого обговорення змін до Конституції України. Аби думку простих українців знову не проігнорували київські чиновники.
Діонісія КЕРНИЧНА

peredplata