Цікаво, і хто б це міг просувати його по службі?
Отже, коротко викладемо суть того, що сталось цього тижня на блокпосту «Долина» Краматорського району Донецької області. При в’їзді на блокпост заступник міністра Олександр Гогілашвілі, який з якогось дива перебував під охороною бійців спецназу ГУР МО (чому не «КОРД?» — М.С.) відмовився виконувати вимоги капітана поліції полку особливого призначення «Київ» Костянтина Васенкова і фактично вчинив на озброєного правоохоронця напад.
Те, що вчорашній борець із наркоузалежненими при цьому матюкався, послуговувався кримінальною лексикою і відверто «бикував», можна списати на недоліки виховання, адже йому є з кого брати приклад: терміни Зеленського «я не лох», підкреслення власного особливого становища в суспільстві та зверхній стиль спілкування — яскравий приклад того, ЯК САМЕ повинен поводитися справжній член зеленої команди.
Оскільки найбільш фактажний виклад цієї події було оприлюднено на сайті «Цензор.Нет», то й ми в подальшому формулюватимемо питання, посилаючись саме на це джерело.
Отже, попри поспішне звільнення друга Зеленського з посади (через обурення суспільства), низка питань так і зависла в повітрі.
ПЕРШЕ. Чому проти Гогілашвілі не порушили кримінальне провадження за фактично ОРГАНІЗОВАНИЙ ним напад на бійців блокпоста «Долина», які формально не є його прямими підлеглими? Адже напад на поліцейського — це пряме порушення статті 46 Закону про поліцію (порядок застосування зброї) і наказу № 70 міністра МВС щодо заходів безпеки під час несення служби. Гогілашвілі грубо порушив статтю 23 Закону про Нацполіцію і Закон «Про особливості державної політики на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей». Поліцейські на блокпосту мали повне право застосувати зброю на ураження проти людини, яка з невідомою метою вчиняє напад.
ДРУГЕ. Яким чином заступник Міністра МВС опинився в бронеавтомобілі спецназу ГУР МО, який надало посольство США для ОХОРОНИ ОФІЦЕРІВ РОЗВІДКИ.
ТРЕТЄ. Яким чином Олександр Гогілашвілі, який має РОСІЙСЬКЕ ГРОМАДЯНСТВО, податковий код РФ, був помічником боксера, а нині депутата Держдуми РФ Миколи Валуєва, мав зв’язки з проросійським “Оплотом”, має пробіли в автобіографії, судимість, не має профільної освіти (навіть йому не зайве буде дізнатися, що диплом із «правознавства», який він здобув нібито у Львові, передбачає СТАЦІОНАРНЕ навчання, чого він робити по факту не міг), міг взагалі стати заступником міністра МВС України?!! Яким чином ця особа пройшла СПЕЦПЕРЕВІРКУ і була допущена до державних таємниць?!! У чинних і відставних українських силовиків від нагромадження цих питань взагалі шок!
ЧЕТВЕРТЕ. А якого дідька Гогілашвілі взагалі на автомобілях розвідки в’їжджав у Донецьку область?! Він їхав у службове відрядження? Тоді за заведеним порядком на «Долині» його б стовідсотково чекало місцеве керівництво поліції. Гогілашвілі виконував таємне завдання? Тоді він би стовідсотково не афішував своєї посади і прізвища перед бійцями на блокпосту і не вчиняв би непотрібної метушні та колотнечі! Заступник міністра, який курує напрямок боротьби наркоторгівлі, виконував якесь ОСОБИСТЕ ПРОХАННЯ ПРЕЗИДЕНТА? Отут — вірю, адже він є чоловіком особистого секретаря Владимира Зеленського Марії Левченко! І саме тому мала б бути створена слідча парламентська комісія, котра б мала по крихтах дослідити цей дивний вояж у зону ООС громадянина РФ.
П’ЯТЕ. А чому взагалі шестеро «людей у чорному» — охорона скандального замміністра МВС, офіцери спецназу Головного управління розвідки Міністерства оборони України (в/ч 2245) взагалі сиділи у Toyota Land Cruiser 200 і Volkswagen Tuareg?! Адже згідно з законом він НЕ МАЄ ПРАВА на таку охорону? До речі, зазначена Тойота ще донедавна перевозила командира спецназу ГУР МО Юрія Семенюка — розвідника, який виступив у справі Вагнергейту і заявив про наявність російських «кротів» в Офісі президента, і якого за це звільнили.
Наразі можна бути впевненим у двох речах: у тому, що ніхто жодних репресивних заходів проти Гогілашвілі, який задекларував свою вищість над Законом, проводити не буде. І в тому, що якби не запис на мобільний телефон, який зробив старший сержант батальйону «Київ» Євген Довгалюк, то про цю історію ніхто б нічого і не дізнався.
Підготував Микола САВЕЛЬЄВ