фото мого сина Yan Zhebrivskyi.
Не треба ділити українців на панів і холопів. Країну мають захищати всі. Насамперед ті, хто хоче управляти країною, областю, містом, ОТГ. Думаю, що такий підхід був би справедливим.
Тому що Українська Україна, яку будує «Бойове братерство України», – це справедливість, що має існувати в цій країні.
Маю моральне право на повен голос про це заявляти. Тому що воював я. А нині мій син – у Збройних Силах України.
Оцей хайп – звільнення керівників ТЦК та їх заміна – ні до чого не призведе. Знаю показовий приклад. Бойовий офіцер, якого призначили керівником ТЦК у Львові, попрацював два місяці й написав рапорт про відставку. Каже: «Я в такій системі працювати не буду». Це Герой України, справжній військовий. Шляхетна людина.
Коли сьогодні багатьом бойовим офіцерам пропонують зайняти посади в ТЦК – вони відмовляються.
Я переконаний, що проблема саме у центральній та місцевій владі.
По-перше, Зеленський, починаючи з 2014 року чотири рази ухилявся від повісток. Тобто нинішній Верховний головнокомандувач не має морального права дорікати людям, які зараз роблять те саме.
По-друге, шалений відсоток українців мобілізовано саме з сіл і маленьких містечок. Зрозуміло, що вони більш затребувані, бо то зазвичай шофери, трактористи, звиклі до важкої фізичної роботи. Але тут чимало й корупційної складової. Тому що у містах люди мають трохи більше коштів і можуть відкупитися.
Що потрібно зробити, аби не було ухилянтів?
Не закривати країну, а дати мотивацію людям, щоб вони хотіли йти захищати свою країну.
Першими мають бути мобілізовані держслужбовці і посадовці місцевого самоврядування. Починаючи від ОТГ і завершуючи Офісом Президента. Чоловіки призовного віку мають добровільно пройти ТЦК. Це не означає, що їх треба посилати в штурмові загони. Є «айтішники», управлінці, які можуть займатися тією ж логістикою. Але чоловік призовного віку, який відсиджується в адміністрації, не має морального права здійснювати владні повноваження.
Я переконаний, що після нашої Перемоги пріоритетне право на державну службу в органах місцевого самоврядування повинні мати ті, хто захищав країну. Хтось скаже, що ми таким чином спустошимо управлінські кабінети. Ні. Є жінки. Є поранені воїни, інваліди другої-третьої груп. Є досвідчені пенсіонери.
Друга категорія – це правоохоронці. Правоохоронець, який давав присягу на вірність Українському народу, має пройти через горнило захисту своєї країни. Знову ж таки на їхнє місце можуть прийти жінки, пенсіонери правоохоронної системи 50- 55 років, які можуть бути слідчими, прокурорами тощо.
Переконаний, що чоловіки, які не брали участі в захисті своєї країни, не мають морального права згодом працювати у правоохоронних органах. Тому працівники поліції, прокуратури, СБУ, ДБР, НАБУ – це ті люди, яких спокійно можуть замістити жінки, інваліди 2-3 груп, які воювали і мають кваліфікацію та освіту, а також дієздатні досвідчені пенсіонери, яким за 50. Шкоди для держави точно не буде.
Третє питання. Мобілізуватися мають діти «великих начальників». «Небожитель» з РНБО, відправивши свою доньку і сина закордон, не має морального права дорікати пересічному громадянину, що його діти ухиляються.
Щодо держслужбовців, посадовців місцевого самоврядування, представників правоохоронних органів має бути задіяна наступна мотивація: якщо ти не пройшов горнило захисту країни, то не зможеш працювати на держслужбі, стати депутатом ОТГ, району, області, Верховної Ради.
Звісно ж, не варто генерала поліції направляти в штурмовий загін. Адже у війську можна суттєво посилити управлінську ланку, логістичну, інженерну тощо. Але якщо таке рішення буде прийнято і депутати, чиновники та їхні діти воюватимуть, то пересічні громадяни не будуть ухилятися від призову.
peredplata
