В каварні натрапила на книгу. Пригадала як було. Як дивлячись на чоловіків у чергах в ТЦК неймовірно пишалась Україною. росія наступала і ми не знали яким буде, і чи буде в нас завтра… Та розуміла, якщо станеться найгірше, то гідність і героїзм з яким ми постали проти ворога виправдовують будь-який сценарій.
Та зараз, на жаль, маю чи не щодня справу з явищем, протилежним героїзму… І навіть в цю мить, тримаючи в руках книгу, мушу переглядати надіслане відео про черговий бруд. Хлопцям з ТЦК у відповідь, що вони повернулися з фронту, жінка поряд з якою стоїть чоловік-ухилянт, кричить “а я вас туди не посилала! Мені не треба війни”…
Що ж… Фронту, військовим гідності як не бракувало так і не бракує. Щоб не було, їхнє сумління чисте, бо не зрадили, не втекли.
Але тил…
Тетяна Попович, капітан ЗСУ
peredplata
