Друзі, які слідкують за моєю сторінкою, можливо помітили, що я фактично не коментую законопроєкт про мобілізацію.
Але, чесно кажучи, політичні ігри на цю тему просто дістали. Кожен використовує її «під себе» і шукає тисячі причин, чому не треба йти воювати. Для мене і моїх побратимів – добровольців першої хвилі великої війни, цей цинізм, м´яко кажучи, образливий. Для нас зараз, фактично, третя зима в армії і світла в кінці тунелю поки не видно взагалі.
Тому, по суті, якими б мали бути нові правила.
1. Із законопроєктом про мобілізацію влада запізнилася, як мінімум, роки на півтора, щонайменше. Це так, щоб всі не забули, коли ми будемо чути радісний галас про те, які всі молодці, що прийняли цей закон.
2. Служити повинні всі. Виняток – лише хворі і родини загиблих. Жодних каст, «блатних» і наближених до влади. Без цього отримаємо повне розчарування в суспільстві, корупцію по вертикалі влади і в ТЦК та постійні зриви мобілізації.
3. Нові правила мобілізації мають бути СПРАВЕДЛИВИМИ. Це не просто красиві слова, а робота уряду над повністю прозорим механізмом відстрочки від мобілізації (т. зв. броні). З одного боку має вистачити розуму, що комунальне господарство просто не витримає, якщо «вигребти» всіх електриків і сантехніків. З іншого – постійні вояжі за кордон виконавців дешевого шоу-бізнесу, спортсменів і блогерів дістали вже всіх. Якщо Кабмін не врегулює це питання – знову зайдемо в глухий кут.
4. Публічні люди мають показувати приклад, а «звьозди», які заявляють про свою винятковість – мобілізовуватися в першу чергу. Нагадаю, що під час В’єтнамської війни довіра до мобілізації в США різко зросла після того, як уклоніста (за нашими мірками) Моххамеда Алі було позбавлено чемпіонських поясів і заборонено виїжджати з країни.
5. Народні депутати не мають бути винятками. Вважаю, що кожен чоловік з депутатським мандатом має підписати контракт резерву першої черги, «приписатися» до конкретної військової частини і в міжсесійний період проходити військові збори на рівні з усіма. А після закінчення каденції – відразу приступити до виконання свого військово обовʼязку. До речі, зараз це – з категорії фантастики, тому механізм резерву для депутатів потрібно чітко прописати в законодавстві.
По окремих питаннях, про які «забули» в законопроєкті буду подавати правки. Якщо відпустить командування – спробую приїхати на сесію, щоб їх відстояти у другому читанні. Але зараз головне не допустити, щоб підготовка нових правил відбувалася у форматі політичних гасел і політичних шоу. Це занадто серйозне питання, із яким прямо пов´язаний наш результат на фронті й наше майбутнє, як держави.
Сергій Рудик, народний депутат України
peredplata
