Ставлення суспільства до територіальних центрів комплектування несправедливе. Співробітники ТЦК – це військові, які брали участь у боях, а не “людолови”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на командувача Сухопутних військ ЗСУ генерал-лейтенант Олександра Павлюка у Facebook.
“Як я здамся без бою”: чому за допомогою самих українців ворог може завдати нам поразки
Вищий пілотаж мистецтва війни — зруйнувати замисли ворога і завдати йому поразки, не застосовуючи свого війська в бою.
І судячи з останніх місяців, росіяни дуже вправно користуються давньокитайськими стратагемами ведення війни. А деякі наші співгромадяни, на жаль, втратили розуміння, що їхні дії та публічні вислови перетворились на потужну зброю в руках ворога. Який не полишав, не полишає і ніколи не полишить свого прагнення знищити Україну.
Згадаймо, що у нас писали й поширювали в соцмережах два роки тому і порівняймо з тим, що зараз. Від черг до ТЦК і мемів «як служити – то всі хворі, а як воювати – то всі здорові», ми дійшли до цькування військових з ТЦК та моральної підтримки ухиляння від захисту України.
Два роки тому (ще не маючи й десятої долі сьогоднішніх засобів ППО, озброєнь та досвіду повномасштабної війни!) ми з усім тим чудово розуміли, як важливо зірвати мобілізацію на росії. Тішились кожному підпаленому там військкомату, раділи чергам їхніх ухилянтів, що панічно тікали до Грузії та Казахстану.
З тодішньої єдності та згуртованості наш простір новин та обговорень так скотився (а точніше, оскотинився!) не без допомоги наших чудових блогерів та вільних медіа. В стрічках новин безліч репортажів про “нещасних потопельників у Тисі” чи загони “бойових гуцулів”.
Але матеріали щодо роботи ТЦК, особливостей проходження військової служби, необхідності виконання військового обов’язку – майже відсутні. Цікавість видань до таких тем не спостерігається. Звернення від медіа задля роз’яснення цих питань – одиничні. Не вийде зробити кричущий заголовок? Цільова аудиторія ховатиме очі?
Окрема тема – ставлення до військовослужбовців ТЦК. Сьогодні ТЦК та їх роти охорони в більшості укомплектовані військовослужбовцями, що втратили здоров’я на війні та визнані непридатними до проходження служби в бойових частинах. Як дійшло до того, що до цих людей, які пройшли пекло, стало прийнятним ставитись як до ворогів і називати “людоловами”?
Чому в усіх матеріалах про “неправомірні дії ТЦК” свідомо упускається найголовніший акцент: неправомірною передусім є відмова чоловіків від свого конституційного обовʼязку — захисту України?
Вже не кажучи про те, що всі кадри на кшталт “пакування в бус” принципово (!) не містять, що саме в поведінці героїв матеріалу призвело до таких наслідків.
В різних соцмережах: YouTube, Facebook або tik-tok безліч відео з вирваним з контексту змістом. Нам часто дорікають: «ви самі винні, ви не змінюєтеся!» Це не так. Ми змінюємося, ми бачимо і наші недоліки і щодня працюємо, щоб ставати кращими, більш зрозумілими! Попереду велика робота, і без вашої допомоги нам буде набагато важче! Адже тільки разом ми зможемо вистояти перед цією навалою і врешті-решт Перемоги!
Розбий союзи ворога, розділи його бойові порядки — вчить давньокитайська стратегія війни. Протиставлення армії цивільним – один з її пунктів.
Тож перш ніж поділитись “кричущим сюжетом про порушення прав” та тяжку долю “бідолашних ухилянтів”, варто запитати себе: кому це насправді допомагає перемогти у війні?
Точно що не Україні.
peredplata
