Знову втрати, біль та сум.
Михайло Павлюк у ФБ про загиблого на війні молодого та відважного Воїна Фелікса Бараніцького.
“Памʼяті Воїна Фелікса Бараніцького
З великим сумом дізнався про загибель на сході України відважного Воїна Збройні Сили України / The Armed Forces of Ukraine, випускника нашого Факультет історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ й Кафедра міжнародних відносин та суспільних комунікацій ЧНУ ім. Федьковича Фелікса Бараніцького.
Здається, щоразу, ці роки все важче й важче підібрати слова… але ні ,ні, не цього разу. Фелікс просто заслуговує на шану, вдячність, на людський спомин й почесті Йому й родині.
Фелікс був з тих студентів, з першого ж курсу, які швидко опановували – здібний, зосереджений, завжди усміхнений. Це були такі, тепер уже ми знаємо в порівнянні, просто «безтурботні» 2006-2010 роки… У них була хороша академгрупа й курс – різні навчальні предмети, різна молодь, з різних куточків західної України й нашої області. Але вже з другого курсу такі дружні, даруйте, один за одного… хлопець за дівчину, троє за одного, перша парта за останню заступається чи навпаки дискутує….не раз це відчував на семінарах, що там та Болонська система… Тут така молодь класна…бачив це на змаганнях чи на позанавчальних.
І хоч не самий говіркий, Фелікс вмів сказати, пояснити, виступити…
Від посвяти до практики й написання курсової роботи, він вчився й розвивався, не осоромивши свою роботу… Жодного разу! Ніколи!
Ми з колегами викладачами неодноразово говорили, він от відрізнявся, мав здібності…
Без сумніву,, Фелікс – це завжди про справедливість. Тому він і ще декілька його друзів одразу брали участь в АТО в 2014 – 2016 роках, захищаючи нашу територіальну цілісність. Мали вже досвід , вишкіл, потім деякий час працював у Чернівцях, він часом заходив до дружини у обласний Центр підвищення кваліфікації держслужбовців, де раніше працювала і його мати, царство їй небесне. Я завжди раніше передавав нею вітання, вона хвалилася успіхами сина, я ж читав лекції про євроінтеграцію й пишався за успіхи кожного з своїх…
Потім почалося повномасштабне вторгнення…. Ми вже не бачилися й не чулися. Я читав про збори чи заклики від Воїна, ловив на думці себе, яке ж покоління, які ж зрілі думки, яке ж, курва, життя, що він, вже щасливий батько й чоловік повинен повернувся до опанованого раніше ремесла. Чув спорадично від друзів, як він, що він робить, коли він додому…
Потім трапилося непоправне – Фелікс загинув 13 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання під Часовим Яром.. А ми всі, тут у Чернівцях, тогочасне покоління викладачів, працівників й студентів опустошені й розчавлені вісткою збирали будь-яку інфо про подальше.
Героя везуть додому до Чернівців на вічний упокій поруч з Батьками. На щиті. З шаною, вдячністю й болем.. бо той хто про справедливість, мав би все в часі по іншому мати. Але він мав достойне життя – від юності до зрілості, кращий студент, кращий товариш, кращий побратим, я вклоняюся його життєвому шляху й військовому чину.
5 червня, середа, Чин похорону відважного 
Воїна Felix Baranitsky у Чернівцях – обласна філармонія, Церква Параскеви Сербської та кладовище по вулиці Зеленій….
Воїна Felix Baranitsky у Чернівцях – обласна філармонія, Церква Параскеви Сербської та кладовище по вулиці Зеленій….Дорога університетська родина Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича й всі – всі, хто знав, працював, вчився та спільно захищав Україну – вшануймо й світлої памʼяті героя збережімо найкраще про життя й Справу Воінв й Захисника, українця й буковинця нашого назавжди Фелікса.
Я от збережу те найкраще і вас прошу.
Уклін родині, дружині й двом діткам, честь побратим, підтримка поколінню, яке пвднавало життя, навчання й працю з Захисником – прошу й приношу свої найщиріші співчуття. Сил вам!
Герою тричі –
Слава!
Слава!
Слава!
Не забуду тебе!
Не пробачу кацапським катам!
Шануватиму завжди!
Нехай святиться Імʼя твоє у Домі Божому і нам відображає праведний шлях Лицаря – Захисника!
Царство небесне Феліксу і дякую за Україну!”
peredplata
