Побратими звуть його Хмара. Бо цей гвардієць з’являється перед ворогом раптово, діє блискавично, а після себе залишає тишу. Історію воїна Андрія Загричука з Чернівців розповідає Західне територіальне управління Національної гвардії України.
Нещодавно чоловік повернувся з Покровського напрямку. Ще свіжі в пам’яті бої за кожну посадку, відбиття штурмів, нічні вилазки в бік противника і оборона власних позицій. А ще деякі кумедні бої, згадка про які дуже тішить Хмару і його побратимів.
«Бачили, як окупанти польку танцюють? А я бачив! Якось зіткнулися з росіянами. Зав’язався бій, почалась метушня. Один з них потрапив у нашу посадку. Натрапив просто на мій мішок із провізією. Стоїть, п’є кока-колу, ніби на пікніку. Думаю, ти що, серйозно? Бій був блискавичний. Росіянин намагався втекти, і біг так кумедно: то пригинався, то підстрибував. Ніби танцював польку. Високий такий, широкий. Біг, пригинався, ноги закидав, як на весіллі, але від мене він не втік», – усміхається Хмара.
Одного разу дуже допоміг побратим Бурий з сусідньої позиції. Він діяв чітко і холоднокровно. Завдяки злагодженості нам вдалося відбити напад. Далі було ще кілька спроб прориву, але ворог не пройшов.
«Ми тоді зайшли в їхнє укриття – чекаємо бою, а там тиша. Лежать знищені молоді окупанти. Перевірили документи – жодного москаля. Буряти, якути… Шлють у пекло тих, кого не шкода», – розповідає Хмара.
Покровський напрямок має свою атмосферу – важку, напружену. Іноді здається, що навіть дерева там дихають по-іншому, і дика природа допомагає нашим бійцям.
«Ми там у такому «склепі» сиділи. Тиша. Чути, як гілка хрусне. Слух натренований до межі. А найбільше допомагали… куріпки. Справжні. Сидиш у засідці, все завмерло – і раптом куріпка кричить. Значить щось або хтось рухається. Кращої сигналізації не придумати», – говорить гвардієць.
У стрілецькому бою, каже Хмара, все набагато чесніше. Все залежить від підготовки, власних навичок витривалості. А найстрашніше, за словами бійця, не куля, а артилерія. Коли починається обстріл, усе залежить від долі і удачі.
Війна має багато облич. Обличчя Андрія – це обличчя людини, яка знає ціну кожному дню. У нього свій фронтовий словник, свій гумор, своя правда. Але головне – віра. В себе, в побратимів і в Україну.
Джерело: Чернівецька обласна рада
peredplata
