Питання з депутатськими пільгами необхідно вирішити раз і назавжди. Людям дуже важко дається боротьба зі своїм «его», особливо коли номенклатурні почесті культивувалися роками і сформували не одне покоління чиновників, які не звикли обмежувати себе навіть у малому.
Тому в деяких з депутатів чітко зафіксувався основний інстинкт – хапальний, який не передбачає такої атавистической риси, як пристойність. Але все ж ми сподіваємося, що більшості депутатів цього скликання стане соромно. Опозиція, безумовно, проголосує за ліквідацію пільг. Справа за малим – комуністами і мажоритарниками, тим більше що і ті, і інші прийшли в парламент на протестній хвилі. Врешті-решт, навіщо мільйонерам безкоштовна парковка і провезення багажу за рахунок платників податків?
Шляхів достатньо: на розгляді Ради перебуває принаймні 5 законопроектів, які ліквідують діючу систему необґрунтованих пільг! І всі вони зареєстровані представниками опозиційних фракцій.
Якщо ж дискусія затягнеться, необхідно прийняти запропонований мною законопроект, який вносить зміни в бюджет і призупиняє дію пільг на 2013 рік. А там, дивишся, перейдемо в наступну виборчу кампанію, і Партії регіонів діватися нікуди буде.
У цьому питанні нам слід орієнтуватися на два фактори – передовий досвід і повне неприйняття людьми «системи посиленого харчування» для українських чиновників.
Приміром, у країнах ЄС у депутатів ніяких матеріальних пільг немає. У багатьох з них, особливо державах з міжнародним значенням, у депутатів є тільки право обгрунтовано вимагати для себе державну охорону і користуватися медичною допомогою в рекомендованих урядом установах (в цілях безпеки).
Верховну Раду, Президента, Кабмін і всі інші органи влади потрібно негайно позбавити всіх «статусних витрат». Народним депутатам слід залишити тільки ті пільги та гарантії, які безпосередньо пов\’язані з роботою, безпекою та здійсненням повноважень.
Якщо ж з якої причини парламентська більшість не підтримає наші пропозиції про ліквідацію необґрунтованих привілеїв, кожен з депутатів може самостійно зайняти позицію – не користуватися ними. У країні, де люди реально бідують, а Президент все глибше занурюється в розкіш африканських диктаторів депутати повинні повернутися обличчям до людей і повернути собі статус «народних обранців», а не «народних утриманців». Відмовитися від так званих пільг елементарно – перевірено на власному досвіді.
Відзначу найбільш витратні з них:
– виплати колишньому народному депутату безпосередньо після закінчення терміну його повноважень, на період його працевлаштування, не більше двох років після закінчення терміну повноважень народного депутата. У разі неможливості працевлаштування після зазначеного строку за колишнім народним депутатом зберегли виплати матеріальної допомоги в розмірі 50 %. Таким чином, ця норма лягає на бюджет не тільки 2013-го року, але і багато інших;
– президентською більшістю відновлено право депутата на отримання одноразової грошової компенсації витрат для створення належних житлових умов. Грошова компенсація народному депутатові виплачується одноразово в розмірі вартості житла для нього і членів його сім\’ї, які проживають разом з ним на день його обрання народним депутатом відповідно до нормами житлової площі, виходячи із середньої ціни одного квадратного метра житла в Києві;
– Янукович, Чечетов і Ко відновили норму, за якою народному депутатові надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 45 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати;
– депутатам відновлені особливі пенсії;
– у разі виходу на пенсію народному депутатові виплачується грошова допомога в розмірі 12 місячних посадових окладів працюючого народного депутата.
Але взагалі найвитратнішим було збільшення зарплат. Щоб припинити це неподобство, на мою думку, необхідно встановити чітку кореляцію між зміною доходів депутатів, чиновників і зміною ВВП і доходів населення. Наприклад, за 2009-2012 рік ВВП навіть не відновив втрати від першої хвилі кризи (-14,8 %), що нітрохи не завадило наростити утримання однієї тільки Дусі, що відповідає за комфорт Президента і іншого керівництва нашої країни більш ніж на 60%. Це категорично неприпустимо.
Андрій Пишний, народний депутат від «Батьківщини», перший заступник голови парламентського комітету з питань регламенту, депутатської етики і забезпечення діяльності Верховної Ради
Джерело Главком
peredplata
