У п’ятницю, 10 травня, у міському Центрі культури «Вернісаж» відбудеться офіційне відкриття виставки Кароліни Гайдер та Юдіт Лави «Гайдер – Цитування Цирку. Лава – Лілі їде на схід». Роботи австрійських мисткинь привезе «Галерея Карінтії» – регіон-партнер Чернівців.
Виставка працюватиме з 10 по 28 травня включно.
Що поєднує Юдіт Лаву та Кароліну Гайдер? На перший погляд здається, що це дослідження зображень жіночого тіла.
Декілька років тому Юдіт Лава винайшла мистецьку фігуру Лілі, яка, як вона сама каже, наразі розпочала власне життя. Лілі ставить вимоги. Вона незавуальовано та відверто показує свої емоції. Темами мистецтва, якщо говорити про автентичне мистецтво, здебільшого є повсякденні теми. Теми, які стосуються кожного і які помічають найпростіше. Фігура Лілі, – варто було б ще уточнити, чи митець винайшла її як «своє друге я», – показує нам інтимне, як от біль під час пологів, радість, сексуальну привабливість, гнів чи просто лише необтяженість. Її запросили до Чернівців, вона радіє культурному обміну.
Лілі – це пластилінова фігура, в яку Юдіт Лава поряд зі скульптурою та фотографією вдихнула життя з допомогою анімації. Так пластична фігура стала маріонеткою без мотузків. Її тіло, як і тіла історичних родичів, завдяки відео стає «антигравітаційним»; «вони нічого не знають про інерційність матерії, цієї якості, що найбільше прагне до танцю», – зауважує Гайнріх Кляйст у своєму тексті «Про театр маріонеток» одній із своїх фігур. Це відкриває для Лілі новий аспект свободи і Лава нацьковує її в такому стані на класиків колективної свідомості.
Кароліна Гайдер створює для Чернівців скульптуру під назвою «Цитування цирку» (Quotation Circus). Цитата як витвір мистецтва, пошук відбитків, звідки походить форма та зміст, були стержнем вже її перших робіт. Вона поверне до Чернівців «зморшкуваті» репродукції фотографій українського фотографа Євгена Германовича Рубіна, який у 1927 році емігрував до Берліну.
«Загнуті фотографії» Кароліни Гайдер базуються на простому втручанні: вона бере фотографію і складає її так, що одна частина стає невидимою. В такий спосіб з’являється видимий передній план, який фрагментарно показує відповідний мотив і задній план, який містить частину, що прихована від очей. З допомогою загину створюють місце розриву, затемнення. Прихована частина залишається присутньою, але вона ніби-то затемнена. У цьому сенсі фотографії Кароліни Гайдер мають видимий та невидимий рівні. Пустота вздовж складки, – це те, що об’єднує обидва рівні, вона наче надрізом втручається у фото.» (Andreas Spiegel. Die Grenze eines Bildes ist das Vorbild S.19 in: Caroline Heider „Along the lines“)
Жіноче тіло, як його відтворював Євген Рубін, через просте втручання шляхом згинання вигинається і внаслідок цього постають запитання. Йдеться про відтворення тіла на безтілесній фотографії, чи просто на папері? Яку особистість створюють фотографії? Яку національну приналежність вони мають?
Свій метод згинання Кароліна Гайдер переносить в Чернівці, місто якому надало свого відбитку ц.-к. монархія, на партітурі OP 76 № 3, який Йозеф Гайдн написав для цісаря Франца Йозефа ІІ і сьогодні відомий як Гімн Німеччини. Рояль через брак місця повинен зберігатися у виставковій залі, але сьогодні він стане частиною скульптури чи перформенсу, коли в день відкриття виставки будуть грати, використовуючи ноти зі загнутих аркушів.
Про це повідомляє сектор інформації та зв’язків з громадськістю Чернівецької міської ради.
peredplata
