На довірі людей заробляють чималі кошти шахраї, що видають себе за священнослужителів різних конфесій
З приводу релігійних шахрайств забили на сполох у столиці. За словами Олександра Бригинця, голови Комісії з питань культури Київради, на міських цвинтарях з’явився новий злодійський бізнес: небіжчиків відспівують не священики, а перевдягнені «актори». Бригинець прозоро натякнув, що вбитим горем родичам померлих таких «панотців» настирливо рекомендують у ритуальній службі міста, певно, за процент від заробітків шахраїв. Щоб запобігти ошуканству людей, столичні депутати навіть запропонували дещо утопічну ідею – створити на кожному кладовищі стаціонарні місця для служителів усіх конфесій.
РИТУАЛЬНА «СХЕМА»
Коли вибухнув скандал з приводу псевдопанотців на цвинтарях, в ГУ ритуальних послуг Києва від кримінального підробітку відхрестилися і заявили, що взагалі не втручаються в релігійну складову поховальної церемонії. Можливо, в центральній службі такими блюзнірськими речами і справді не займаються, а ось щодо дирекцій кладовищ постає багато питань. Більшість керівників великих цвинтарів столиці взагалі відмовляється спілкуватися на цю тему. Адже і без фальшивих панотців поховальна справа в Києві завжди була овіяна злодійським ореолом за торгівлю місцями на закритих кладовищах та інші махінації. Зв’язок між комунальними ритуальними службами й попами-шахраями підтверджують і рядові працівники кладовищ, і справжні священики, для яких «ряджені самозванці» давно стали серйозною проблемою. Адже не тільки відбирають у них хліб, а й дурять голову вірянам неканонічними обрядами.
«Усі, мабуть, бачили хоч раз на вулицях, базарах, у місцях великого скупчення народу людей, одягнених у вбрання священнослужителів, які пропонують освятити торгове місце чи просто пожертвувати кошти на будівництво якогось храму і ходять зі скринею для грошей, – розповідає отець Ростислав, благочинний міських кладовищ УПЦ МП. – Скажу одразу: це шахраї, тому що справжній священик має свій прихід, свою церкву, і тільки там він може звершувати таїнства. Тут не має конфліктів між конфесіями. Збирання грошей на якісь будівництва храмів – в електричках, потягах, на ринках – усе це від лукавого. Відспівування померлих, так звана заупокійна літія, теж має відбуватися тільки в церкві, а не біля парадного входу будинку, як роблять несправжні священики. Якщо відспівування проводиться просто неба, це свідчить про те, що у панотця немає своєї церкви і він самозванець. Ми писали чимало листів і звернень до правоохоронців, щоб звернули увагу на цю проблему, але віз і нині там».
Отець Ростилав каже, що такі шахраї своїми діями, а також неохайним виглядом, запахом перегару формують у людей негативне сприйняття церкви і релігії. Священик скаржиться, що йому особисто не раз траплялися аферисти в рясах.
«Я бачив їх багато, – пригадує панотець. – Якось у потязі ходив один такий діяч у брудному вбранні священика і збирав пожертви. Коли ж я спитав у нього документи, він одразу втік. На одному з кладовищ Києва наздогнав такого липового попа і зняв із нього рясу. Він почав просити її назад, але я не віддав».
Улюбленим трюком перевертнів у рясах на цвинтарях є запевнення вірян, які хочуть замовити панахиду за померлим, що вони — священики з Лаври. Для багатьох людей Києво-Печерська лавра є своєрідним еталоном, тому їм довіряють. Але панотці звідти – це ченці, приписані до монастиря, і на кладовищах вони не можуть здійснювати жодних обрядів.
Отець Євстратій, єпископ Васильківський УПЦ КП, розповідає, що раніше священнослужителям дозволялося збирати пожертви поза межами храмів, проте внаслідок засилля шахраїв та задля унеможливлення підриву авторитету церкви цю практику заборонили не тільки в Київському патріархаті, а й у Московському.
Отець Євстратій навчає: «Якщо біля дороги стоїть людина ледве не з прайсом у руках на кшталт «освячення квартири — стільки-то, автомобіля — стільки…», це – явний пройдисвіт, який до священництва не має жодного стосунку. Взагалі, якщо говорити про ціну обрядів, то немає такого усталеного поняття. Священик не може умовою звершення богослужіння ставити сплату певної суми. Коли людина хоче щось пожертвувати, вона жертвує. Є традиційні розміри пожертв, і винагорода повинна бути розумною. Якщо батюшці потрібно їхати в інше місце, щоб здійснити якийсь обряд, то, певна річ, 20 грн. буде подякою, невідповідною навіть витратам на бензин чи квиток. Але все одно вимагати гроші він не може, бо це гріх».
Священики радять, як роз-пізнати справжнього панотця: він повинен завжди мати при собі посвідчення з фотокарткою, в якому зазначені його сан і належність до певної парафії.
СПІЙМАТИ ПСЕВДОПОПА
Правоохоронці кажуть, що офіційної статистики затримань злочинців, які видавали себе за священнослужителів, не мають – діяння псевдопопів у міліцейських зведеннях не виносять в окрему графу, а приплюсовують до решти випадків шахрайств. Покарання за таке правопорушення варіюється від штрафу в 850 грн. до ув’язнення до 12 років (якщо йдеться про особливо великі розміри збитків чи організовану злочинну групу).
Столичні міліціонери бідкаються, що на кладовищах майже неможливо відловлювати фальшивих панотців. «Уявіть собі, якщо правоохоронці бігатимуть по цвинтарях між могилами й перевірятимуть документи у священиків, – іронізує Володимир Поліщук, речник прес-служби столичної міліції. – Тим паче, люди самі замовляють відправи біля могил померлих і ніколи не перевіряють у попів документів. У нас, принаймні цього року, ще не було жодної заяви від громадян про те, що службу відправив не священик, а перевдягнений актор».
Поліщук каже, що кілька місяців тому правоохоронці демонтували намети біля Верховної Ради, мешканці яких заявляли, що це стаціонарні церкви. В одному з них була якась секта, що виступала проти ідентифікаційних кодів, інша простояла в Маріїнському парку кілька років і була під крилом декого з парламентаріїв від Компартії. Правоохоронці тоді не з’ясовували, шахраї це, чи ні. Також речник столичної міліції пригадує, що наприкінці минулого року біля Михайлівського собору в Києві затримували перевдягнених священиками аферистів, які просили пожертви. Зібрані кошти нібито призначалися на спорудження храму в Західній Україні. «Було видно неозброєним оком, що це шахраї, бо на картонці біля скриньки для пожертв, на якій вивели ім’я настоятеля (майбутнього храму. – Ред.), слово «отець» написали з помилкою – «атец» такий-то, через букву «а», – пригадує полковник Поліщук.
У столичній міліції кажуть, що торік отримували скарги на незрозумілих осіб у рясах, які ходили по квартирах, збирали пожертви і пропонували замовити служби за упокій чи за здоров’я. Гості давали людям папірці з церковною символікою, щоб ті записали ініціали родичів, щодо яких хотіли б провести обряди. Проте не мали жодних документів, казали, що з церкви Ісуса Христа, хоча не пояснювали, де вона розміщена. З’ясувалося, що це псевдоченці з Чернівців.
ЗА ЛІНІЄЮ ІНТЕРПОЛУ
Є поміж шахраїв і такі, що послуговуються принципом «хочеш розбагатіти – створи власну релігію». До таких належить самозваний патріарх Мойсей (у миру Олег Кулик), що заснував в Україні так звану УАПЦ кано-нічну, яку сам і очолив. Навіть примудрився пройти обряд інтронізації у Святій Софії.
Раніше Мойсей був священиком УПЦ (КП), але через дивну поведінку його вигнали звідти. Адже він розповідав, що обраний Богом і розмовляє з янголами. Відтоді за гроші почав читати лекції своєрідного спрямування, у яких тлумачив Біблію на свій лад. Згодом навколо нього згуртувалося чимало людей, навіть власний собор побудував на Русанівських садах у Києві. Проте в листопаді позаминулого року проти Мойсея порушили кримінальну справу за підозрою в сороміцьких злочинах. Кілька молодих парафіянок поскаржилися, що патріарх напоїв їх вином зі снодійним, а потім зґвалтував. Ще й приказував, що вони мають народити від нього «божу дитину». Коли правоохоронці впритул зайнялися злочинцем, він утік за кордон і нині проповідує звідти через Інтернет. Бідкається, що на нього звели наклеп вороги церкви. Псевдосвященик оголошений у міжнародний розшук за лінією Інтерполу, є версія, що він переховується в США, користуючись тим, що в України немає угоди з американцями про видачу злочинців.
Андрій Ткач,
«Український тиждень»
peredplata
