Певні події проходять повз увагу більшості громадян непоміченими, поки цілком не змінюють їхнє життя. Так само непоміченою й пройшла подія, що трапилась непримітного післявиборчого 6 листопада 2012 року. Тодішній склад парламенту встиг вбити не останній, але цілком міцний цвях в труну демократичного розвитку України. Парламентарі тоді проголосували за закон «Про всеукраїнський референдум». І цим не тільки дискредитували саму ідею референдуму як інструменту народного волевиявлення і консультації з народом, а й поставили під загрозу існування самої держави та її інституцій.
Що такого страшного в законі про референдум?
По-перше, він відмінив місцеві референдуми як такі. Тобто відтепер чернівчани, навіть без перешкод з боку Чернівецької міської ради, не зможуть розігнати міську раду, як намагались це зробити після великої зради 2010 року, коли тушки вигнали Федорука. По-друге, ми всі добре знаємо, що в Україні давно вже не важливо, хто і як голосує, а хто і як рахує. В новому законі про референдум вказано, що виборчі комісії в регіонах, до прикладу, на Буковині, формуються за поданням голови обласної ради (розуміємо, регіонала Михайла Гайничеру). А коли є якісь проблеми, то головою ОДА (розумі-ємо, регіоналом Михайлом Папієвим). Чи є у когось сумніви, яким буде склад комісій? Думаю, ні. Чи є в когось сумніви, якими будуть результати? Теж ні. Окрім того, комісії приймають рішення більшістю присутніх, без жодних кворумів тощо. А сам референдум проголошує президент. Окрім того, в цьому законі криється ще багато інших підводних течій.
Андрій Магера, заступник голови ЦВК:
— Закон про всеукраїнський референдум є абсолютно регресивним. Є підстави для визнання його неконституційним. Зокрема, через те, що з набуттям цим законом чинності втратив чинність закон про всеукраїнський та місцевий референдум. Тобто він обмежив конституційні права громадян України. Але, аналізуючи всі попередні рішення, зараз не варто робити подання до КСУ, бо воно ухвалить рішення про те, що закон конституційний.
Юлія Кириченко, експерт Центру політико-правових реформ:
— Закон про всеукраїнський референдум перевершив усі інші закони за підставами визначення його неконституційним. Встановлюється верховенство цього закону над конституцією.
Тарас Шамайда, координатор руху «Простір свободи»:
— Референдум – це ні добре, ні погано. Це інструмент. Дуже гострий інструмент. Може призвести до небезпечних наслідків, особливо в недемократичній країні.
Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи»:
— Навіть якщо референдум буде проведено чесно, він нечесно змінить долю країни. Такі референдуми – це кілок в демократію.
Сергій Головатий, Заслужений юрист України:
— Це небезпечна зброя, адже суспільство, яке століттями жило у рабстві, буде об’єктом маніпуляції.
Процес пішов
Тим часом заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера повідомив, що всі відповідні постанови, необхідні для проведення референдумів, ЦВК вже прийняла. Таким чином, якщо будь-якого моменту президент надумає змінити Конституцію, розширивши собі повноваження або взагалі зробивши себе довічним межигірським правителем, система запуститься. Якщо референдум проводиться з народної ініціативи, то треба створити ініціативну групу з 500 людей та зібрати не менше 3 мільйонів підписів у не менш як двох третинах областей України.
Байдуже, що зауважень Головного юридичного управління Верховної ради до цього законопроекту було 16 сторінок. Серед них і те, що законопроект не повною мірою відповідає Конституції України, а також не містить належних та ефективних механізмів реалізації вищезазначеного конституційного права громадян. Окрім того, йдеться в зауваженнях, він передбачає таку систему проведення всеукраїнського референдуму, в якій органи державної влади та їх посадові особи зможуть безпосередньо впливати на його кінцевий результат практично на всіх етапах його проведення. В законі закладено передумови для застосування так званого «адміністративного ресурсу» та фальсифікації результатів у процесі організації й проведення референдуму.
Однак парламентарі, коли голосували проект у другому читанні, не дослухались до юруправління. Окрім того, голосували за цей закон кнопкодави. Тоді це було звичною формою депутатської діяльності у стінах парламенту.
Такий закон про всеукраїн-ський референдум викривляє саму ідею впливу громадськості на законотворчість. Адже замість того, щоб це було народним волевиявленням, референдум перетворили на керовану політичними силами при владі зміну неугодних їм законів, статей Конституції. Зрозуміло, референдум – потрібний інструмент. У демократичному суспільстві, за демократичними правилами.
Зважаючи на загрози, які несе новий закон про референдум, група громадських орга-нізацій створила коаліцію «За чесний референдум». Її завдання — недопущення проведення маніпулятивних референдумів в Україні та її регіонах і недопущення зміни Конституції України в неконституційний спосіб.
Люди вже нарекли цей закон «Про рефферендум». Адже він містить у собі стільки різних помилок та порушень, скільки можна спостерігати наразі в керуванні країною «проФФесором».
Ми триматимемо читачів у курсі подій, адже вже наприкінці червня буде озвучено висновки Венеційської комісії, яка є дорадчим органом Ради Європи (членом якої є Україна) з питань конституційного права та визначає відповідність проектів законодавчих актів європейським стандартам і цінностям. А те, що зазначений закон їм не відповідає, у експертів не викликає жодних сумнів. Отож боротьба за чесний та справедливий референдум тільки почалась.
Надія ВІРНА
peredplata
