Сьогодні увага Президента, Уряду, депутатського корпусу Верховної Ради прикута до ситуації в житлово-комунальному господарстві. Усі ми виступаємо за те, щоб житлово-комунальні послуги були доступні для громадян і однаковими по всій Україні. Однак наразі як на державному, так і на місцевому рівнях, діє ще чимало нормативних актів, які ставлять споживачів цих послуг у нерівні умови. Зокрема, дискримінацію щодо себе вже півроку змушені терпіти мешканці Чернівців.
Це єдиний обласний центр, де вже понад 10 років немає централізованого гарячого водопостачання і понад 60% населення користується електробойлерами для підігріву води. Водночас ця обставина не врахована постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, якою з 1 лютого 2011 року запроваджено в дію нові диференційовані тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам.
Зокрема, чернівчани, через незалежні від них обставини, змушені споживати електроенергії понад визначений пільговий ліміт у 150 кВт год. на місяць. Таким чином вони сплачують за більшим тарифом, ніж громадяни, які використовують електроплити та електроопалювальні установки, пільговий ліміт для яких становить 250 кВт год. І це тоді, коли державі вигідно, аби населення зменшило споживання теплоносія, виробленого за рахунок природного газу, а збільшувало споживання альтернативних джерел енергії.
Експеримент у Чернівцях, де відмовилися від централізованого гарячого водопостачання і значно скоротили споживання газу комунальною теплоенергетикою, міг би зацікавити уряд, профільне міністерство і стати пілотним для усієї України. Натомість замість підтримки у цій ситуації мешканці міста опинилися в дискримінаційних умовах.
Із запровадженням згаданої постанови Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) в нерівних умовах опинилися також мешканці будинків, де створені обۥєднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) та житлово-будівельних товариств (ЖБТ), і які повинні сплачувати за електроенергію на рівні юридичних осіб, тобто на 26% більше, ніж мешканці, які проживають у будинках приватної та комунальної власності.
Такий подвійний підхід до встановлення цін на електроенергію для населення дискримінує різні категорії громадян та ставить під загрозу реалізацію державної програми розвитку житло-комунального господарства, якою передбачено до 2014 року перевести 70% багатоквартирного житлового фонду в обслуговування. Нерівні умови в оплаті електроенергії спонукають мешканців відмовлятися від створення нових ОСББ, а окремі ОСББ вже зараз розглядають можливість припинення своєї діяльності.
Вирішення проблеми за рахунок переведення членів ОСББ, ЖБК на індивідуальні угоди з енергопостачальниками вимагають повної модернізації систем електропостачання, на що ОСББ не завжди мають кошти. Тобто такий шлях є можливим, але він має бути поступовим і отримати певну мотивацію з боку держави.
Тому звертаюся до Прем’єр-міністра та Уряду з пропозицією більш ретельніше проаналізувати ситуацію із запровадженням диференційованих тарифів на електроенергію та з огляду на чисельні звернення ОСББ , ЖБК , ЖБТ та мешканців посприяти у прийнятті НКРЕ рішень, якими:
– встановити тариф на електроенергію для населення, яке проживає в будинках, що обслуговуються ОСББ, ЖБК та ЖБТ на рівні населення, яке проживає в будинках приватної та комунальної власності;
– прирівняти тариф та ліміти споживання електроенергії для населення міст без централізованого гарячого водопостачання, яке використовує бойлери для нагрівання води, до категорії населення, яке проживає в будинках, обладнаних у встановленому порядку кухонними електроплитами та /або електроопалювальними установками.
Джерело та світлина Букінфо
peredplata
