Не можу пройти повз пост Марина Кирилюк. Пані Марино, ми знайомі особисто, і пам’ятаючи Вашу позицію ще тоді, за часів Самопомічі і НК, для мене зараз дивно читати Ваші дифірамби Ірині Ткачук.
По-перше, давайте не будемо маніпулювати Героями і їхнім подвигом. Якщо Ви вже взялися говорити про війну, то ми, вчителі, сьогодні маємо ту ж мету, що й хлопці та дівчата на передовій – захистити свою свободу, честь і гідність. Ви пишете, що “не на часі”. Пані Марино, не на часі пиляти гроші, як це робить наш мер, не на часі ремонтувати фонтани і сквери, не на часі просувати свої власні інтереси за рахунок чернівчан. А ось відстоювати справедливість – на часі.
І якщо Ви не помітили, то нагадаю, що “роздмухувати ворожнечу” почала якраз Ірина Ярославівна, коли вирішила звести особисті рахунки з директором нашого ліцею. Вона розповідає, що комісія перевіряла три заклади, але якби Ви справді “вивчили ситуацію з усіх сторін”, то побачили б упередженість цих перевірок. Бо у двох інших школах контрольно-ревізійне управління не пробуло і пів дня, на відміну від нашого ліцею, де члени комісії практично жили.
Єдине, з чим я погоджуюсь – нашим дітям потрібен новий формат навчання, той, де вчитель – приклад гідної людини, а не овечка, яку можна залякати і зробити безмовним членом стада.