Наш власний кореспондент Ростислав Демчук передає з Брюсселя:
-Фігуральні висловлювання та метафори президента Польщі Анджея Дуди, який порівняв Україну з “потопальником” котрий тонучи хапається за соломинку занадто різкі і неприйнятні для друзів, партнерів, сусідів…
З одного боку Анджея Дуду можна зрозуміти. Адже президент повинен захищати інтереси своєї держави. Польскі рільники і трейдери збіжжям бояться, що дешева українська сільськогосподарська продукція завалить польський ринок і таким чином просто знищить цілий економічний сектор країни й розорить польських фермерів. Це і стало предметом довгих дискусій між Україною і Польщею. Тим паче Варшава не сьогодні й не вчора заявляла, що накладе ембарго на імпорт українськофо збіжжя в Польщу. Одначе офіційний Київ замість того щоб зайнятись врегулюванням цього надчутливого питання у двосторонньому форматі почав публічно писати якісь Ноти протесту, жалітися у Європейську Комісію, що Польща дискримінує українські товари тощо.
Усе це і призвело до вчорашнього недоброзичливого виступу Анджея Дуди щодо України. I cуперечка про імпорт-експорт зерна невдовзі може перетворитися у торговельну війну. У відповідь на вчорашній виступ Анджея Дуди під час засідання Генасамблеї ООН Україна пригрозила, що запровадить ембарго на цибулю, помідори, капусту та яблука з Польщі. Про це заявив заступник міністра економіки та торгівлі України Тарас Качка.
Процес конфронтації вистрілив наче пружина. Сьогодні Анджей Дуда скасовує заплановану раніше зустріч з Володимиром Зеленським (!!!). Також представник уряду Пйотр Мюллер заявив, що Польща припинить допомогу українським біженцям з 2024 року. Це стосується скасування вимог про проживання та надання дозволів на роботу, безкоштовного доступу до шкіл, медичного обслуговування та сімейної допомоги.
Про це Мюллер сказав польському каналу Polsat.
Мабуть не варто було рубати з плеча ні Україні, ні Польщі. Це польсько-українське торговельне протистояння не на користь нашим двом сусіднім країнам, лише на втіху ворогам.
Хоча прем`єр Польщі Матеуш Моравецький кілька місяців тому попереджав про ці ризики, однак прем`єр України Денис Шмигаль і уряд України не зуміли адекватно оцінити й відреагувати на них. Адже варто було б подумати про створення польсько-українського форуму з залученням представників обидвох урядів та фахівців в сфері торгівлі. Не чиновників “скороспілок”, а реальних трейдерів, які могли б виробити механізми і схеми проходження зернових з України безпечним транзитом через Польщу у треті країни.
Хоча формально, то правда на ншому боці. ЄС зняв ембарго на експорт українського збіжжя в країнах Євросоюзу. А з іншого боку варто було б Києву врахувати особливості нинішнього геополітичного становища в якому опинилась Україна.
Адже це також не діло, якщо Україна зараз не може вивезти своє зерно в Африку, то завалити ним сусідню Польщу.
Перш ніж рубати з плеча Києву слід було спершу покласти на шальки терез з одного боку воєнну, військову, гуманітарну і політичну допомогу Полщі Україні, а на іншу шальку терез – українське зерно. Яка б шалька терез переважила, як міркуєте?
peredplata
