Хтось купує амунiцiю, спорядження за останi грошi, а хтось краде мiллiони через рiзнi корупцiйнi схеми…
Хтось сидить в окопі і їсть сухий пайок, або не їсть по декілька днів….а хтось переживає, що подорощав алкоголь.
Хтось лежить поранений в лікарні без кiнцiвки чи паралiзований і мириться з тим, як далі жити…а хтось злий на те, що його не випускають з країни, адже так хочеться відпочити на морi, бо так «устал от вайни».
Хтось мріє поспати без звуків обстрілів і не в окопі, щоб вже життя не боятися грому та блискавки…а хтось обурений, що комендантська година з 23:00.
Хтось помре на полі бою і його тіло витягнуть лише через декілька днів, поховають і забудуть…а хтось скаже: « Я ево туда не пасилал…»
Хтось отримує гроші, боронячи свою країну, і всі відсилає батькам, дружині, дітям, купує амунiцiю, кожен день резикуючи своїм життям…а хтось: «Канєчна, ім па сто тисяч платят!»
Хтось не пив вже день, а хтось: «А чому кола не холодна?»…
2 різні світи… дуже різні. Але війна одна, одна для цих різних світів. Хтось помирає, стає iнвалiдом, втрачає рiдних захищаючих краïну, а хтось веселиться за спинами Героïв ЗСУ.
Хтось збирає на тепловiзор собi i спорядження, а хтось краде мiллiарди навiть в мiнiстерствi оборони…
Хтось вiддає життя, а для когось вiйни не має…
Хтось пiсля поранення купує лiки, а для когось концерти, танцi, веселощi…
Но якщо ми перестанем воювати, то когось з вас вб’ють орки, в когось все заберуть, хтось втече за кордон, а хтось сам стане орком адже зрадникiв в тилу дуже багато.
Ціна вашого спокою… болюча…
Не забувайте тих, хто тримає цю лють власним життям!