У неділю в Німеччині відбулися земельні вибори у Саксонії й Тюринґії. Вперше з часів Другої світової війни перемагають ультраправі. Українська редакція RFI розбиралася, чому так сталося і як це може в майбутньому вплинути на німецько-українські відносини.

1 вересня місцеві парламенти обирали у Саксонії й Тюринґії, федеральних землях, які раніше належали до Східної Німеччини. Як і очікувалося, правопопулістська «Альтернатива для Німеччини» («АдН») — серед лідерів, хоча в обох цих регіонах політсилу класифікують як правоекстремістську.

Незабаром місцеві вибори відбудуться в ще одній землі — Бранденбурзі — 22 вересня.

Тюринґія

За даними науково-дослідного інституту Forschungsgruppe Wahlen, у Тюринґії найкращий результат має «АдН». Це вперше з часів Другої світової війни ультраправа партія перемагає на виборах до законодавчих органів влади у Німеччині. Водночас в столиці землі, Ерфурті, після оприлюднення перших екзитполів відбувся мітинг проти правопопулістської політсили.

Друге місце у Тюринґії посідає Християнсько-демократичний союз, далі йдуть Альянс Сари Вагенкнехт і ліві.

Коаліція прем’єра Олафа Шольца — соціал-демократи, зелені та вільні демократи — явно поступається. П’ятивідсотковий бар’єр, необхідний для потрапляння до місцевого парламенту, подолала лише Соціал-демократична партія (СДП).

Хоча «АдН» — безсумнівний переможець, сформувати 45-місну більшість не здатна, бо, за попередніми даними, матиме 32 мандати. Напередодні дня виборів жодна з політсил не виявила бажання долучитися до коаліції з ультраправими. Але певний вплив правоекстремістам гарантовано через так звану блокуючу меншість: третина місць у земельному парламенту дозволяє скасовувати чи відстрочувати деякі рішення навіть без союзників. Зокрема, йдеться про призначення суддів чи топурядовців служби безпеки.

Саксонія

У Саксонії ситуація трохи інша: все ж таки переважає консервативний Християнсько-демократичний союз (ХДС), який понад 30 років керує цією землею. Друга, з незначним відривом, «Альтернатива для Німеччини». Правопопулістам не вистачило одного мандата, щоб мати блокуючу меншість.

Альянс Сари Вагенкнехт (АСВ) — третій, але помітно відстає від двох перших. Світлофорна коаліція Шольца лишатиметься у парламенті Саксонії завдяки голосам за соціал-демократів і зелених, вільні виборці пасуть задніх. Лівим цього разу не вдалося подолати прохідний поріг.

Як і «АдН», переможець ХДС не набирає достатньо місць, щоб сформувати абсолютну більшість у земельному парламенті, тож попереду дискусія про те, хто увійде до керівної коаліції. Очільник Саксонії Міхаель Кречмер припускає, що християнські демократи можуть співпрацювати з соціал-демократами й АСВ.

Останній, зокрема, претендує на участь у коаліціях в обох землях, передає Stern. Але засновниця політсили, колишня депутатка Комуністичної партії Східної Німеччини Сара Ваґенкнехт, готова увійти до коаліції, якщо її потенційні партнери відмовляться від ідеї розміщення американських ракет середньої дальності в Німеччині та подальших постачань зброї Україні.

Поразка Шольца

Коли до загальнонаціональних виборів у Німеччині лишається рік, коаліція Шольца в обох регіонах показує слабкий результат. У коментарі Reuters німецький прем’єр-міністр назвав підсумки виборів «гіркими» та закликає політсили формувати уряди без правих екстремістів.

«Результати “Альтернативи для Німеччини” у Саксонії та Тюринґії викликають занепокоєння», — зазначає Шольц, уточнюючи, що говорить як депутат від лівоцентристської Соціал-демократичної партії,— «Наша країна не може і не має звикати до цього. “АдН” завдає шкоди Німеччині. Вона послаблює економіку, розколює суспільство та псує репутацію нашої країни».

Голосування-протест

Німецький політолог, аналітик Стокгольмського центру дослідження Східної Європи Андреас Умланд у коментарі українській редакції RFI зазначає, що результат виборів, особливо в Тюринґії, шокує. Зокрема, нагадує, що регіональний лідер політсили, Бйорн Хокке, просуває фашистські ідеї.

Тріумф правопопулістів, на думку політолога, відображає протестні настрої виборців, які передовсім занепокоєні міграційним курсом німецької влади.

«Люди незадоволені, особливо міграційною політикою федерального уряду, й тому вибирають ці найбільш антисистемні партії. Але не думаючи про те, що ці партії не просто праворадикали й проти міграційної політики уряду, але взагалі проти ліберальної демократичної системи», — роз’яснює Умланд.

Читайте такожВийти з ЄС та вигнати мігрантів: ультраправа партія пропонує Німеччині кардинальні зміни

Політолог звертає увагу на той факт, що на території Західної Німеччини широко обговорювали як нацистський період в історії країни, так і радянський — «сталінізм і комуністичний терор». А от на землях Східної Німеччини такої дискусії про минуле держави, відповідної освітньої й медійної кампаній не було. Зокрема тому, на думку політолога, «Альтернатива для Німеччини» та партія Сари Вагенкнехт ставляться до цих подій із симпатією. Хоча обидві політсили мають підтримку, Умланд наголошує, що вони є «загрозою для німецької демократії».

Крім того, політолог вважає популярність правих радикалів у колишній Східній Німеччині досить парадоксальною. Нагадує, що ця територія була під ліворадикальним керівництвом в радянські часи, а стіну між Західною і Східною Німеччинами називали антифашистською.

Російські наративи

Як позначиться перемога «АдН» на зовнішній політиці, на думку Умланда, поки сказати важко. Регіональні вибори не мають прямого впливу на федеральну політику. Але політолог звертає увагу на певну проблему. За його словами, «Альтернатива для Німеччини» й Альянс Сари Вагенкнехт не є відкрито проросійськими чи пропутінськими партіями.

«Але вони підтримують російську пропаганду, мовляв, що ця війна (повномасштабна російсько-українська. — Ред.) створена Заходом, що її можна швидко завершити за допомогою перемов. Там мало людей, які б прямо сказали, що підтримують Путіна, але ці політики все-таки поширюють російські наративи», — додає експерт.

Антиукраїнськими ці політсили політолог також не став би називати. «І праворадикали, і ліворадикали визнають право України на свою територію, на захист. В принципі, вони за допомогу Україні, але не військову», — пояснює Умланд, додаючи, що такі політики наголошують на необхідності перемов і вважають, що насамперед слід захистити мир, а втрата територій чи суверенітету в їхній риториці «менш важливе питання».

Умланд зауважує, що позиції ультраправих зміцнюються не лише в Німеччині, а й інших європейських країнах. Це продемонстрували, зокрема, вибори до Європарламенту. Нагадаємо, там «Альтернатива для Німеччини» сформувала нову групу після того, як отримала відмову у співпраці від ультраправої француженки Марін Ле Пен й очільника італійських правоконсерваторів Маттео Сальвіні.

peredplata