Кумедна історія за участі працівників ТЦК трапилася недавно у Кельменцях на рідній Чернівеччині. Довідався про неї від безпосередньої учасниці.
Жінка 47 років, худорлява, коротко стрижена, приїхала з рідного села до колишнього райцентру, щоб отримати якийсь грошовий переказ. Ну а далі ви вже, напевно, здогадалися. Покінчивши зі справами, жінка зайшла до генделика перехилити чарчину, відтак вийшла надвір покурити цигарку. І незчулася, як на неї налетіли невідомі і повантажили до буса. Дякувати Богу, викрадачами виявилися ТЦКкашники, а не якісь відморозки-гвалтівники. Проте, щоб порятуватися однаково довелося волати: «я не чоловік, я дівчинка!» Історія замовчує, чи перевіряли захоплену на статеву приналежність, але давши кілька стусанів у плечі з бусика викинули .
Post-ccriptum: Матрос Антон на позивний Кіт, який на війні з перших днів повномасштабного вторгнення, буквально сьогодні розповів, що купив собі черговий шеврон. Цього разу із написом: «Я не з ТЦК»
А тепер годі жартів. За рік у зоні бойових дій, де я надивився і наслухався такого, чого за все життя не чув і не бачив, від жодного військовослужбовця не чув, що у їхньому нинішньому становищі винні українська влада чи безліч разів зганьблені і не менше разів висміяні працівники ТЦК. Стверджувати подібне, може тільки ворог або тилові ухилянти- інфантили та їхні родичі.
На війні кожен військовий знає, що ми тут з однієї єдиної причини – через неспровокований напад ворога на нашу землю. А все інше – похідне. Включно з часто недолугою владою і такими самими працівниками ТЦК – плоть від плоті мудрого українського народу.