«КПУ пытаются запретить, потому что мы говорим народу правду. Партия четко заявила, что Майдан не выполнил своих задач, и им воспользовались те, кто вместо одной команды олигархов привел к власти другую команду олигархов …Так, на Майдане говорили: «банду геть». Олигархов из банды Януковича должны были убрать и заменить представителями народа. Но у власти снова находятся олигархи, взявшие себе в пособники банду, которую хотели изгнать на Майдане. …Так, 70 человек от фракции Партии регионов ныне обслуживают интересы новой власти. Это дает основание утверждать, что нынешний режим, сформированный олигархами, взявший себе в пособники профашистских националистов, приводит к тому, что устанавливается национал-фашистский режим».
Петро Симоненко, завідуючий політично стурбованим борделем «Червоний ПеНіС»
Цікаво, у кого які виникають асоціації, коли громадянин Симоненко відкриває для чергової капості свій безстидно-сластолюбний рот. Не соромтесь, пишіть. Мені, наприклад, спадає на думку одне соковите слово. Не дуже, правда, пристойне (хоча про яку пристойність можна говорити, коли йдеться про Симоненка), але цілком цензурне. Воно навіть у Руському орфографічному словнику є. Але вживати його все ж таки не буду, аби не викликати у різних комуноморалізаторів розрив залишків свідомості. Скажу лише, що цим словом зазвичай називають працівницю борделя, яку звільнили з роботи за нестримний трудоголізм. Правда, у нашому випадку все трапилось навпаки . Оскільки трудоголік є завідувачем місцевого борделю «Червоний ПеНіС» і звільнити його ніхто не може, частина повій сама звалила із цього осередку розврату, передислокувавшись до більш «цнотливої» контори. Де від кожного по здібностях, кожному по труду. Тим самим намагаючись довести, що вони не пр…, і навіть не бл…, а звичайні «чесні давалки», які прагнуть лише того, щоб їх робота відповідно оплачувалась. Плюс безпека, стабільність і повний соцпакет. (Одкровення одного з перебіжчиків про те, як «фракція, за влади Януковича, була перетворена на машину із заробляння грошей для однієї людини» читайте тут). …От що зробить нормальний притомний пройдисвіт, коли його контора не межі закриття, бізнес-проект розвалюється, а в самого рило в пуху? Правильно, накиває п’ятами, прихопивши «нацарьовані» гроші. Тим більше, є куди. Або хоча б мовчатиме в ганчирку, щоб не погіршувати свого і без того незавидного становища і не дражнити людей, які давно вже мріють зарядити проміж очей старому потаскуну (від російського слова «таскА»). Ну логічно ж? А фіг. Наш Петро Миколайович пішов іншим шляхом. Чи то в цілях самопіару, чи від образи, що залишився без клієнтів, чи просто не в змозі стримати в собі бурхливий каналізаційний потік, але в інтерв’ю кореспонденту Голос.уа Симоненко наплів такого, що краще б мовчав, їй-богу. Згадав всує Майдан, ніс пургу про націонал-фашистський режим, наговорив купу капостей у чисто комуняцькому дусі. «Олигархи, взявшие себе в пособники банду, которую хотели изгнать на Майдане». І просльозився. І скромно змовчав про те, як мучився, беручи у банди її брудні гроші. Як страждав у Верховній раді, сумлінно їх відробляючи. Як рвався душею на Майдан, де хотіли вигнати клятих бандитів, а тілом, точніше його частинами, голосував за бандитські закони… Ми вже писали про ймовірні причини того, чому Педро Невмирущий в упор не хоче бачити власного кінця. Ну то нехай. Оптимізм – не найгірша якість. Навіть якщо для нього немає підстав. Але навіщо ж так бездарно зливатися? Адже всім зрозуміло, звідки ростуть ноги і претензії Петра Миколайовича. Просто халява для комуняк закінчилась. Проект «КПУ» практично луснув – незалежно від того, заборонять партію, чи ні. Бо цей бізнес завжди тримався на взаємовигідному співробітництві з будь-якою владою. Інакше Петро Миколайович не вміє. І ось тепер його одвічну конячку осідлали більш прудкі регіонали. «70 человек от фракции Партии регионов ныне обслуживают интересы новой власти». Уявляєте, яка засада? Нещасний Пєця опинився незатребуваним. Як далі жити? Як працювати в цій Раді? Для чого? Навіщо? Лишається тільки одне: безбожно тролити владу. А раптом одумається і зрозуміє нарешті товстий натяк? Раніше – при Януковичі – це завжди проходило. А зараз лавочка закрилась. Поїзд пішов, і, ймовірно, назавжди. Бо Пєця настільки обгадився за ці півроку, що тепер ніхто з ним і по нужді поруч не сяде. Навіть скандаліст Ляшко, який піариться 24 години на добу, і у всьому, що рухається, шукає ворогів, залишив останнім часом Симоненка у спокої. Хоча ще три тижні тому розкривав на нього «варєжку» з парламентської трибуни. А зараз уже нецікаво. Довбати Донецького губернатора-олігарха Таруту, який «покриває регіоналів-посібників терористів», або в.о. мера Слов’янська Самсонова, вже не кажучи про Бєню, якого «теж треба розкуркулити» – набагато актуальніше і гостріше, аніж шпиняти напівдохлого ПеНіСа. З нього навіть ворог ніякий. Був, та й весь вийшов. Так, щось там бовтається в ополонці… …А взагалі – чим далі слухаєш словесний понос від представників протухлого політичного сміття – тим більше переконуєшся, що ні на яке сміттєзвалище вони не збираються. І навіть на пенсію не поспішають, щоб мати врешті спокій і насолоджуватися заробленим непосильною працею баблом. І то загадка велика єсть. Що зупинитися не в змозі – це зрозуміло. Людська жадібність не має меж. Але незрозуміло, звідки така непорушна впевненість у своїй живучості? Чому ця «осетрина третьої свіжості» переконана у тому, що в будь-якому разі вийде сухою з води, уникне відповідальності, людського осуду, політичного забуття? Невже воно настільки самокритичне, що підсвідомо керується старим як світ прислів’ям про лайно, яке не тоне? «Майдан не выполнил своих задач». Моя ж ти пуся…
Аліса Кречет
– See more at: http://www.pic.com.ua/symonenko-v-panitsi-vin-perestav-tsikavyty-navit-lyashka.html#sthash.yH9SaH4B.dpuf
peredplata
