Хтось з розумних сказав, що диявол криється в деталях. В наших корупційних реаліях, я б сказала – в конкурсах і тендерах. От самі подумайте, ніби незначна сума – дві з половиною тисячі гривень. Але все те, що за нею, потягнуло обіцянку заступника голови Чернівецької обласної ради Валентина Маніліча подати у відставку. Й до того додамо рішення суду про корупційне діяння та штраф в 340 гривень, і мій прискіпливий інтерес. Тож все по порядку.
Почнемо з того, що було собі ДП «Чернівецький геоінфоцентр». І керувала ним Олена Маніліч. Головою конкурсної комісії Чернівецької обласної ради з відбору суб’єктів оціночної діяльності та розробників документації із землеустрою в березні 2011 році призначено заступника голови облради Валентина Маніліча. Олена ж – його дочка. І от, в 2013 році під головуванням Валентина Маніліча комісія прийняла чотири рішення на користь, звичайно, фірми дочки. Згідно ж закону «Про засади запобігання і протидії корупції», виявивши в конверті конкурсної пропозиції прізвище своєї доньки, Валентин Маніліч мав одразу ж письмово повідомити про виникнення конфлікту інтересів голову Чернівецької обласної ради. Однак ні. Повідомлень подібного штибу в обласній раді не зареєстровано.
Про те, що голова конкурсної комісії роздає бюджетні замовлення своїй доньці, знали, думається, багато хто. Та ніяких дій, службового розслідування тощо керівництво обласної ради в особі голови Михайла Гайничеру, не вчиняло.
Тільки в червні 2014 року оперуповноважений відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України в Чернівецькій області капітан Бадай складає відповідний адміністративний протокол про корупційне правопорушення.
Але й ця подія не змушує керівництво Чернівецької обласної ради задуматись. Вже 5 грудня 2014 року Шевченківський районний суд виносить постанову «визнати винним (Валентина Маніліча, – НВ) у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч. 1 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень в дохід Держави.
З повним текстом постанови Шевченківського районного суду можна ознайомитись за цим посиланням http://bit.ly/1IOVkAs.
Та ні це рішення суду, не підняття цього питання групою депутатів на пленарному засіданні сесії Чернівецької обласної ради 18 грудня 2014 року не дали результату. Лишень 33 депутати (загальний склад ради 104) проголосували за відставку Валентина Маніліча.
Тоді заступник Чернівецької обласної ради сказав, що «на території області діє угруповання, мета якого – дестабілізація суспільно-політичної ситуації в Чернівецькій області, дискредитація місцевого самоврядування і звільнення».
Народний депутат з Чернівецької області Максим Бурбак навіть написав відповідне звернення до правоохоронців, аби ті перевірили заяву посадовця.
26 грудня 2014 року обласну раду пікетували, аби таки звільнили Валентина Маніліча. Але й те не подіяло.
Тим часом в апеляційному суді слухалась скарга посадовця на рішення суду про визнання його винним в корупційному правопорушенні. Вже 12 січня Валентин Маніліч заявив, що якщо апеляцію програє, то напише заяву на звільнення.
15 січня апеляційний суд Чернівецької області відмовив Валентину Манілічу в позові.
Після оголошення рішення суду, Валентин Маніліч вкотре, але вже тричі, пообіцяв журналістам, що заяву напише. Сам. І не буде чекати, поки на черговому пленарному засіданні сесії (а вона запланована на 23 січня 2015 року) знову постане питання про відставку посадовця.
Ну і ніби добре. Є остаточне рішення суду, яке оскарженню не підлягає (хіба в Європейському суді з прав людини, куди Валентин Маніліч обіцяє позиватись). Є штраф. Буде, мабуть, заява на звільнення. Але…
В суді Олена Маніліч заявила, «що з 2008 року вона обіймає посаду директора ДП «Чернівецький Геоінфоцентр», яке неодноразово приймало участь в тендерах, оголошуваних Чернівецькою обласною радою». Тобто, якщо зважити що з 2011 року Валентин Маніліч очолює конкурсну комісію по відбору оцінювачів, виникає багато запитань щодо того, чи законними були рішення комісії, починаючи з цього періоду. І чи варто зупинятись на кількох епізодах, а не перевірити всю діяльність Валентина Маніліча на посаді заступника голови Чернівецької обласної ради? Створити депутатську комісію тощо?
Окрім того, до 2010 року, Валентин Маніліч працював начальником Головного управління Держкомзему в Чернівецькій області, начальником обласного бюро технічної інвентаризації. Його дочка ж в 2008 році стає директором держпідприємства «Чернівецький Геоінфоцентр» (до того часу підприємство очолює той таки Валентин Маніліч). Вид діяльності «Геоінфоцентру» – це діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний). Ще й до того, і у дружини Валентина Маніліча Інни є дві фірми з таким же видами діяльності «Геоцентр» та «СОКУП».
Але й це ще не все. В 2010 році було порушено кримінальну справу за матеріалами ревізії Головного управління держкомзему, коли там головував Валентин Маніліч. Тоді фінінспекція краю нарахувала порушень на 263 тисячі гривень.
Отож і прокуратурі, представник якої в суді заявив, що вирішення проблеми корупції в регіоні – це завдання для правоохоронної системи, і УСБУ в області, яка прозріла в 2014 році, треба копати глибше.
Ми вже маємо не тільки адміністративний слід у Маніліча, а й кримінальний. Хтозна, що ще приховано в цій чернівецькій корупційній історії. Яка, нагадаю, почалась з договорів на дві з половиною тисячі гривень.
Надія Вірна
peredplata
