В 1949 році, перед святкуванням 70-літнього ювілею Сталіна, в колишньому СРСР були розстріляні фронтовики інваліди другої світової. Частину їх розстріляли, частину відвезли на далекі острови Півночі і в глухі місцини Сибіру.
Валаам – табір інвалідів другої світової війни розташований на острові Валаам (в північній частині Ладозького озера), куди після другої світової війни в 1950-1984 звозили інвалідів війни. Заснований за указом Верховної ради Карело-Фінської РСР в 1950 році. Був розташований у колишніх монастирських будівлях. Закритий у 1984 році.
Довідка \”Часу\”
Засилали до Валааму не всіх безруких-безногих ветеранів війни, а переважно тих, хто тинявся вулицями, безхатченків, хто просив милостиню. Їх були сотні тисяч, які втратили сім\’ї, житло – нікому не потрібних, без грошей, зате обвішаних нагородами.
Їх збирали за одну ніч з міст спеціальними нарядами міліції і КГБ, відвозили на залізничні станції, вантажили і відправляли в табір Валаам. У них забирали паспорти і солдатські книжки – фактично їх переводили в статус засланих. Взагалі історики вважають острів Валаам – місце одного з найбільш нелюдських експериментів по формуванню найбільшої людської \”фабрики\”. Сюди засилали інвалідів – від безногих і безруких, до олігофренів і туберкульозників. Вважалося, що інваліди псують вигляд радянських міст.