В рамках Державної системи моніторингу довкілля, а саме: дослідження кліщів на інфікованість бореліями, які викликають хворобу Лайма (кліщовий іксодовий бореліоз) станом на 19.05.2016 з об’єктів довкілля Чернівецької області досліджено кліщів методом мікроскопії в темному полі – 240 екземплярів (ще 359 знаходяться в роботі), з них позитивні – 0,8%. Кліщів, знятих від осіб досліджено 27 екземплярів, позитивних знахідок – 18,5% (з низьким ступенем інфікування бореліями).
По м.Чернівці (Садгірський район, район Цецино) з об’єктів навколишнього середовища досліджено 28 кліщів, з них позитивні – 2 кліщі.
З початку 2016 року на території області зареєстровано 4 випадки захворювання на хворобу Лайма (1 дитина віком до 2 років), всі мешканці м.Чернівці. Укуси кліща відбулися на території міста Чернівці (Ботанічний сад, 8-й Залізничний провулок, вул. Данила Галицького) та в с.Тисівці Сторожинецького району.
За період з 1989-2015 роки в Чернівецькій області «ендемічними» територіями вважаються (офіційно зареєстровані випадки хвороби Лайма) лісові та чагарникові масиви, а саме:
1. Вижницький район – с.Лукавці, с.Багна
2. Герцаївський район – с.Кулінівка, с.Байраки;
3. Глибоцький район – с.Корчівці, с.Тарашани, с.Молодія, с.Коровія, с.Валя Кузьміна, с.Купка, с.Сучевени, с.Йордонешти, с.Карапчів, с.Кам’янка, с.Петричанка, с.Купка, с.Станівці, с.Михайлівка
4. Заставнівський район – с.Репужинці, с.Горошівці, с. Кострижівка, с.Дорошівці
5. Кіцманський район – м.Кіцмань, с.Брусниця, с.Стрілецький Кут
6. Новоселицький район – с.Чорнівка, с.Подвірне
7. Сокирянський район – с.Ломаченці
8. Сторожинецький район – с.Петрівці, с.Луківці, с.Бобівці, с.Глибочок, с.Кам’яна, смт.Красноїльськ, с.Давидени, с.Буденець, с.Комарівці, с.Великий Кучурів, с.Михальче, с.Годилів
9. Хотинський район – м.Хотин, с.Грозинці, с.Млинці
10. м.Чернівці – район Цецино, район Роша, район Сад гори, район по вул.Комарова, райони по вул. Фастівська, 28 червня, Заставнянська.
Хвороба Лайма (іксодовий кліщовий бореліоз) – це природно-вогнищеве, інфекційне, полісистемне захворювання, яке розвивається після укусу кліща, зараженого бореліями (Borrelia burgdorferi, B.garinii, B.afzelii). Зараження також може відбутися при попаданні випорожнень кліща на шкіру з наступним їх втиранням при розчісуванні. Різноманітні клінічні прояви хвороби Лайма відомі давно і описані як самостійні симптоми неясної етіології: хронічна мігруюча еритема, еритема Афціліуса, кліщова кільцевидна еритема, хронічний атрофічний акродерміт, лімфоденоз шкіри, серозний менінгіт, радикулоневрит. З чого видно, що при хворобі Лайма (іксодовий кліщовий бореліоз) уражається нервова система, серце, шкіра, суглоби.
Оскільки специфічна профілактика хвороби Лайма на сьогоднішній день не розроблена, а ензоотичні території існують, то найбільш ефективним способом запобігти захворюванню є недопущення укусу кліща. При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується:
– одягайтеся у світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла, щоб було легше помітити кліщів, що повзають. Голову слід покривати головним убором;
– під час прогулянки, по-можливості оглядати себе та оточуючих через кожні 2 години, та обов’язково вдома. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;
– звільнити від сухої трави, гілок, хмизу місце для привалів, нічного сну на природі;
– вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не варто залишати цей одяг біля ліжка чи спати у ньому. Витрушування одягу не рятує від кліщів;
– якщо разом на природу брали домашнього улюбленця – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання.
Можна використовувати засоби, що відлякують кліщів – репеленти. Препарати слід наносити відповідно до інструкції.
При виявленні на тілі кліща, краще його видалити в лікувально-профілактичному закладі, адже інфікування може відбутися навіть через неправильне видалення, коли його ненароком причавити. Вірогідність захворіти, якщо кліщ провів на тілі менше 24 годин, мінімальна.
Досліджувалися різні методики видалення кліща, що присмоктався, але самим ефективним і безпечним є – з використанням пінцета.
При самостійному видаленні кліща необхідно дотримуватися наступних вимог: перед витяганням кліща шкіру слід обробити будь-яким антисептиком. Необхідно захопити кліща пінцетом (з тупими або заокругленими кінцями) якомога ближче до шкіри і витягти його помірним рівномірним зусиллям, спрямованим суворо вертикально, не застосовуючи жодних викручувальних рухів. Після вилучення кліща шкіру повторно обробити антисептиком. Важливо постаратися під час вилучення не розчавити кліща. Якщо під рукою немає пінцета, то можна витягти кліща захищеними пальцями (захистити можна бинтом, гумовими рукавичками). Кліща слід одноразово обернути бинтом, вхопити якомога ближче до шкіри і акуратно потягнути вгору перпендикулярно шкірі. Після видалення кліща обов\’язково помити руки з милом або обробити антисептиком. Видаленого кліща необхідно помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд та щільно закрити кришку та доставити для дослідження в лабораторію особливо небезпечних інфекцій ДУ «Чернівецький обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», яка розташована за адресою м.Чернівці, вул. Митрополита Гакмана, 7.
Навіть якщо ви вдало видалили кліща, необхідно спостерігати за місцем укусу, тому що почервоніння – основний клінічний маркер захворювання – з\’являється через 3-32 дні (в середньому 7). Зона почервоніння навколо місця укусу розширюється, відмежовуючи від неураженої шкіри яскраво-червоною облямівкою, у центрі поразки інтенсивність змін виражена менше, розміри еритеми можуть бути від декількох сантиметрів до десятків (3-70 см). При появі почервоніння в місці укусу, необхідно звернутися до інфекціоніста для раннього діагностування та лікування хвороби Лайма, що дозволяє попередити виникнення пізніх важких ускладнень.
Завідувач відділення особливо небезпечних інфекцій
Державної установи «Чернівецький обласний
лабораторний центр Держсанепідслужби України» Олександра Томашовська
peredplata
