Друга світова війна зруйнувала Європу і роз\’єднала європейців. Щоб не повторити подібну трагедію, мешканці Старого континенту впродовж декількох десятиліть вибудовували мости, які дозволили об\’єднати Європу навколо спільних цінностей. Європейський Союз спочатку утворили найбагатші й найсильніші європейські держави, потім до нього почали долучатися й інші. А спирався ЄС на потугу Німеччини, Франції й Великої Британії. Коли якась слабша держава поринала у кризу, сильні приходили їй на допомогу – згадаймо приклад Греції, Іспанії, Португалії. Але цим невдоволені держави-донори, що веде до зростання проблем у них. І от британці проголосували за вихід з ЄС.
Чому спалахнув головний міст?
Велика Британія займає в ЄС особливе місце – через неї континентальна Європа поєднується зі США. Тому цю острівну державу порівнюють з величезним мостом через Атлантику. Її вихід з Європейського Союзу різко поглиблює загальноєвропейську кризу і загрожує розпадом всього ЄС. Що ж підштовхнуло розважливих мешканців Туманного Альбіону до такого небезпечного рішення?
Насамперед – страх перед нерегульованим потоком біженців з країн Третього Світу, а також зростаючим напливом робочої сили з найбідніших членів ЄС. Британці відчули небезпеку для свого звичного і розміреного життя, побачили наслідки напливу представників інших цивілізацій. А тут ще багатьох \”дістала\” європейська бюрократія. Між внутрішнім британським законодавством і діючими правилами ЄС існують глибокі суперечності, урегульовувати які дуже непросто. Особливі нестиковки виникли у фінансовій сфері, що викликає невдоволення простих громадян. Відтак британці вирішили, що зможуть розібратися у накопичених проблемах без європейських бюрократів.
За вихід з ЄС проголосували головним чином представники старшого покоління, тому результати референдуму оглядачі оцінили як \”пенсіонери проти молоді\”. Адже старше покоління на голосування ходить дисципліновано, на відміну від вічно зайнятої молоді. Правда, перспектива виходу з ЄС викликала справжню стурбованість молодих, і у Великій Британії відразу розпочався збір голосів за проведенням повторного референдуму. Вже зібрано набагато більше, ніж потрібно для внесення цього питання до парламенту. До того ж невдовзі кожен британець на собі відчує негативні наслідки результатів референдуму – вже знизився курс фунту стерлінгів, значно впали на біржах курси британських і європейських акцій. А падіння власного життєвого рівня дозволяє швидко протверезіти багатьом людям, яких захопила якась ідея. У даному випадку – виходу країни з ЄС.
Невдовзі з\’явиться \”Малобританія\”?
Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії складається з Англії, Північної Ірландії, Шотландії й Уельсу. Рішення англійців вийти з ЄС викликало протест багатьох шотландців. А вони мають власний парламент, який може й не затвердити результати референдуму. У Шотландії на адресу офіційного Лондону лунають погрози: якщо ви покинете ЄС, ми покинемо вас. Навіть якщо Шотландія офіційно не вийде зі складу Великобританії, вона обіцяє залишитися у складі ЄС і негайно розпочати відповідні переговори з Брюсселем.
А чимало північних ірландців заявило про своє бажання возз\’єднатися з Ірландською Республікою, що у Дубліні, до речі, зустріли без особливого ентузіазму. З ірландської столиці лунають заклики до англійців негайно переглянути результати референдуму і залишитися у складі ЄС. Настрої в Уельсі подібні, хоча і виражені не так яскраво.
Ініціатори референдуму, звичайно, не планували розвалу Великої Британії. Але ж люди недарма здавна кажуть: \”Не так сталося, як гадалося\”. Руйнуючи одне, можна зруйнувати і зовсім інше. Колись Британська імперія була найбільшою в світі, над нею ніколи не заходило сонце. Але свої колонії вона втратила після Другої світової війни, хоча змогла зберегти основне ядро. Спалюючи міст між Європою і Америкою, нинішні політикани несвідомо поставили під питання навіть існування у звичному вигляді того залишкового ядра. Тож отримають замість Великої Британії зовсім небажану для себе \”Малу Британію\”…
\”Капець Гейропі!\”
Різким контрастом з сумними настроями європейців виглядає п\’яна ейфорія росіян. Із Саратова повідомляє тамтешній спостерігач, що місцевий простолюд радісно святкує майбутній розвал Європи прямо у дворах, заливаючи у свої лужені горлянки суміш горілки, шампанського і пива. Інтернет забитий висловами радості московських зомбі, які можна звести до пари більш-менш пристойних слів: \”Капець Гейропі!\”. Піддані царя-батюшки славлять його небачену мудрість і передбачливість – хотіла його величність розвалити ЄС, і виконала своє бажання.
Втім, до кінцевого результату ще далеко. Але пазли вже склалися в єдину картину. Недарма полізло путінське воїнство до Сирії, спровокувавши тим самим величезний потік біженців з охоплених боями територій до мирної, заможної Європи. Досить ефективно господарі Кремля підкуповували в європейських країнах тамтешніх політиків, нині використовують їх з повною віддачею. План розвалу ЄС виконується послідовно і, на жаль, досить ефективно.
А задумав Путін відкинути світ далеко назад, у часи поділеної Європи, коли Росія могла грати на суперечностях між ворогуючими державами, і маніпулювати ними з вигодою для себе. Сил для перетворення на супер-державу сучасна РФ не має, але грати великодержавну роль намагається. Якщо не можеш наздогнати тих, хто пішов далеко вперед, то можеш їм створити перешкоди і загальмувати їхній рух вперед. Це саме Кремль і робить.
Така політика має на меті відволікти простих росіян від роздумів про справжні причини погіршення їхнього життя, і продовжити путінське правління ще на невизначено довгий період. Постсовок же звик не думати, а реагувати на події за вказівкою згори. Нині його закликають пишатися мудрістю власного політика, який наніс клятій Гейропі смертельний удар. Звичний стан совєтської людини: гордитися величчю власної держави, мудрістю її керівників, оспівувати її славну історію. І чим більше гордості за колишні перемоги, тим менше помічає людина, в якому лайні нині живе.
Замість спалених – нові мости
Для українців новини з Британії є сумними. Розширення ЄС загальмовується, нас туди наразі приймати не будуть. Треба шукати нових варіантів. Вони ж є. Активно обговорюються ідеї \”Міжмор\’я\” – створення союзу держав між Балтійським і Чорним морями. До нього пропонують включити Польщу, Литву, Білорусь, Україну, Чехію і Словаччину. Можливо – Румунію і Молдову, а також Латвію і Естонію. Розглядають також варіант підключення Сербії й Хорватії, інших постюгославських держав. Такий своєрідний \”Східноєвропейський Союз\”, який врахує недоліки попередніх об\’єднань, щоб не повторити помилок СССР і Югославії з Чехословаччиною, та й сучасного ЄС.
Югославія і СССР розпадалися з кров\’ю, для України цей процес ще не завершений. А серби з хорватами своє відвоювали двадцять років тому, і тепер почали миритися. Днями в місцях колишніх запеклих боїв, на мосту через Дунай, зустрілися президент Хорватії й прем\’єр-міністр Сербії. Вони домовилися про взаємну підтримку в розвитку відносин Сербії з ЄС. Хорватія змогла стати членом і НАТО, і ЄС, а Белград лише рухається у цьому напрямку. Вчорашні противники хорвати обіцяють допомогти у цьому. Спалах дезінтеграції на Балканах завершився, розпочався черговий цикл інтеграції.
Завершиться кровопролиття і в Україні, ми повернемо втрачені території й розпочнемо їх інтегрувати в оновлену тканину нашої держави.
peredplata
