За частиною 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України(далі КЗпП) працiвник має право реалiзувати свої здiбностi до продуктивної i творчої працi, укладаючи трудовий договiр на одному або одночасно на кiлькох пiдприємствах, в установах, органiзацiях, якщо iнше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторiн. Ця норма закону дозволяє працiвникам, крiм основного трудового договору, укладати трудовi договори про роботу за сумiсництвом.
Робота за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ, органiзацiй регулюється постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.04.1993 № 245 та Положенням про умови роботи за сумiсництвом працiвникiв державних пiдприємств, установ i органiзацiй, затвердженим наказом Мiнпрацi, Мiн\’юсту та Мiнфiну України вiд 28.06.1993 № 43.
Працiвник, який уклав трудовий договiр на роботу за сумiсництвом, перебуває в трудових вiдносинах з пiдприємством, установою, органiзацiєю, фiзичною особою i тому має право на оплачувану щорiчну вiдпустку.
Це узгоджується також зi ст. 56 КЗпП, оскiльки робота за сумiсництвом є одним iз рiзновидiв роботи на умовах неповного робочого часу. Частиною третьою цiєї статтi передбачено, що в разi роботи на умовах неповного робочого часу гарантовано недопущення будь-яких обмежень обсягу трудових прав працiвникiв.
Отже, щорiчна основна вiдпустка сумiсникам має бути надана такої самої тривалостi, що й iншим працiвникам вiдповiдної професiї, якi працюють повний робочий час, й оплачена вiдповiдно до законодавства.
За пунктом 3 названої постанови вiдпустка на роботi за сумiсництвом надається одночасно з вiдпусткою за основним мiсцем роботи.
Надавати працiвниковi щорiчну вiдпустку за основним мiсцем роботи i на роботi за сумiсництвом у рiзний промiжок часу законодавством не передбачено.
Зоя Федик
в. о. начальника управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області