Мунтянівщина
Голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян дуже часто їздить до Румунії. Йому там ніби медом помащено. Звідти привозить купу різних ідей. Вони ніби добрі, потрібні, з одного боку. А з іншого – це піар для Івана. Останнім часом цей піар починає межувати з чимось іншим.
Недавно довелося побувати у Сучаві. Вранці у каварні пили каву і розмовляли українською мовою. До нас підійшов господар закладу і запитав звідки ми приїхали. Коли дізнався, що з Чернівців, якось так гордо запитав:
– А чи знаєте ви, що у Чернівцях керує наша людина?
– Та ні! Він громадянин України, – відповідаємо.
– Що ви мені баки забиваєте, – обурюється господар каварні. – Іван Мунтян – румун. Він голова повітової ради у Чернівцях. Він – наша людина (румунська? – П.К.).
Ми тільки роти повідкривали від здивування. Але чим там дивуватися. Іван Мунтян чи не щотижня їздить до Румунії, фотографується з Флутором, ходить на різні заходи там. Навіть свій день народження святкував у повітовій раді Сучави. І голова Флутор, вітаючи Івана, сказав, що українці повинні пишатися тим, що мають на керівництві румуна.
Отакої!
Далі Іван нібито запускав потяг до Сучави з Чернівців. Не запустив!
Нібито разом з румунами переходи на кордоні будував.
Не збудував!
У нього добре виходить тільки снідати і молитися за кордоном. Хоча, аби уже не так трудитися і не їхати кудись, Іван придумав молитовні сніданки у Чернівцях.
Такий відбудеться на Великодні свята, 10 квітня. Ректор ЧНУ йому для цього найкращу залу університету віддав. А Іван ректору Мельничуку – медаль за заслуги перед ним (хоча та медаль називається «За заслуги перед Буковиною» – П.К.).
Раніше ми писали, що Іван Мунтян робить речі не завжди адекватні. І припустили, що він «з дуба впав». Зараз можу підтвердити: так, впав Іван, і не тільки з дуба, а й з граба, бука, смереки.
А сталося ось що. Під час святкування Шевченківських днів кудись його там возили. Кудись самий ходив. А після цього розродився Іван дописом у ФБ. Писав про те, як він був у селі Негостина. Там святкував день народження Т. Г. Шевченка. Це село – українське. Там тільки примар румун та вчителі і директор. Викладання предметів у 8-річній школі села Негостина відбувається тільки румунською мовою. Іван Мунтян про це знав. Але ось що пише після відвідин школи у Негостині:
«Був дуже приємно здивований теплим прийомом у селі Негостина, де здавна проживають етнічні українці. Власне україномовна громада Негостини є найбільшою в Румунії. Тут є 8-річна школа з українською мовою викладання».
Правда тут у тому, що село українське. Там є на тиждень 4 години викладання української мови факультативно. Тобто тим, хто цього бажає. Але батьки не вбачають потреби та не мають мотивації для вивчення дітьми предметів українською мовою. Тож викладання там суто румунською.
Якщо Іван Мунтян цього не знав, то він точно «з дуба впав». А якщо знав і зумисне спотворив дійсність на шкоду українській нації та українським інтересам?!
Тоді це вже не моя справа. Нехай ним займаються інші структури. Бо хтозна, куди веде нашу область Іван Мунтян?!
Петро Кобевко
peredplata
