У мешканця села Драниця Новоселицького району, 62-річного інваліда ІІІ групи Михайла Думініки відтепер щомісяця держава забирає з пенсії по 200-300 грн. Бо за рішенням суду він повинен повернути 67 з половиною тисяч зі ста тисяч гривень компенсації, які отримав для ліквідації наслідків стихії після повені 2008 року. Стільки, скільки й призначила комісія.
– У будинку, який зруйнувала повінь у 2008 році, жила моя старенька матір, – розповідає пан Михайло. – Тоді цю саманну хату оглянула комісія, котра вирішила, що будиночок непридатний для житла і його треба зносити. Віднесла її до першої групи постраждалих. А оскільки мама старенька, то всі документи оформили на мене і я отримав ті 100 тисяч гривень компенсації. Нову хату ми вирішили не будувати, зробили тільки прибудову з двох кімнат до мого будинку для мами. Всі кошти витратили. І про те горе забули. Аж тут після двох років спокою з’ясувалось, що майже 70 тисяч гривень я маю державі повернути. Як це так? Звідки я ті гроші тепер дістану? У виконавчій службі сказали, що будуть відраховувати з моєї пенсії по 200-300 гривень щомісячно. Мені й так тих 1200 гривень ні на що не вистачає, а тут ще й таку велику суму вирішили забирати!
Пан Михайло в розпачі, адже в 2008 році комісія за погодженням з РДА віднесла його будинок до першої категорії. Чоловік каже, що тоді влада гроші роздавала, а тепер, певно, вирішила відібрати, прискіпуючись до людей.
– Батько з мамою жили в тому будинку 50 років, – продовжує розповідь Михайло Думініка. – А тепер вони кажуть, що то самовільна забудова і тому ми незаконно отримали першу категорію. Тепер дали другу. Мене ж взагалі заплутали. Бо то й не я мав отримувати кошти. Тепер навіть не знаю, куди вже звертатися і де шукати правди.
Мене викликали до суду, був на 6 чи 7 засіданнях, але у вересні минулого року Чернівецький адміністративний суд вирішив кошти з мене таки стягнути. Ми оскаржували це рішення у Вінницькому апеляційному суді, але він залишив нашу апеляцію без задоволення. Тоді в березні 2012 року написали касацію до Вищого адміністративного суду. Там сказали, що вже витребували документи з Чернівців і протягом року буде рішення у моїй справі.
Саме на це рішення пан Михайло покладає великі надії. Коли ж і там нічого не доб’ється, то готовий відстоювати свої права в Європейському суді з прав людини.
Заступник начальника районного управління праці та соціального захисту Наталя Штефанко нам розповіла, що ситуація, яка склалася з Михайлом Думінікою, в Новоселицькому районі не поодинока. В результаті перевірки контрольно-ревізійним управлінням використання повеневих коштів більше сотні постраждалим в селах Драниця, Костичани, Тарасівці та Мамалига Новоселицького району змінено категорію, і вони, згідно з актами, повинні повернути державі більше мільйона гривень (!). Але, переконують в управлінні, порівняно із загальною кількістю постраждалих від повені в районі, а це більше трьох тисяч осіб, то є небагато.
У прокуратурі Новоселицького району нам повідомили, що наразі в районі вступили в силу два судові рішення щодо повернення компенсацій мешканцями сіл Драниця (більше 67 тисяч) та Мамалига (більше 13 тисяч).
А загалом судові тяганини у цих справах тривають з 2009 – 2010 років, коли прокуратура подала близько 14 позовів щодо стягнення незаконно розподілених субвенцій за результатами перевірки КРУ. Серед них є позови і в інтересах громадян, і в інтересах держави щодо зміни категорії постраждалим від повені. Наразі ще кілька справ перебуває на розгляді в апеляційному суді і в Вищому адміністративному. Усе залежить від їх рішення. В певних випадках суд виходить з того, що людина не винна, вона на законних підставах отримала компенсацію. Загалом кожен випадок суд розглядає окремо.
Пан Михайло ж здаватися не збирається, так само закликає робити й інших.
Ось як у нас латають дірки в бюджетах. Тому, коли наступного разу (не приведи, Господи!) після повені влада даватиме гроші, треба дуже обережно до того ставитися, збирати та зберігати всі необхідні документи, бо за рік-другий вона надумає у вас їх забрати.
Надія ВІРНА
peredplata
